Найскоріше Шольц, як пише BILD, висловив підсумкову реакцію на пропозицію Зеленського щодо перемоги.
Він розкритикував основоположні пункти плану, які можуть перетворити війну в Україні в зіткнення НАТО з Росією. Німці до цього ще не готові. Канцлер, який хитається між незвичним, для ініціатора двох останніх світових воєн у світі пацифізмом, втратою його партії підтримки виборців і наступу лівих і правих радикалів з популістами, страху перед Путіним ще більшого, аніж у Меркель перед його лабрадором, заціпивши зуби, відмовляє у крилатих Taurus. Найперше, для знищення Кримського мосту, що дорівнює підриву «Північних потоків»: «Я не вважаю такі поставки правильними, і так воно й залишиться».
Він наполягає на своєму намірі критикувати швидке запрошення України до НАТО, посилаючись на резолюцію останнього саміту НАТО у Вашингтоні: «Згода всіх членів і виконані всі умови з реформ демократії, економіки та сфери безпеки».
Шольц з дивовижною настійливістю і неясною мотивацією все більше переконує сам себе поговорити з Путіним. Хоча його міністр Анналена Бербок повідомила, що кремлівський стратег відмовився обговорювати з Шольцом тему миру в Україні. Не факт.
Бо на саміті БРІКС в Казані він ще раз наголосив про готовність до «миру» на основі виключно Стамбульських угод. Тобто, капітуляції. Як не дивно, він не лише добре знає німецьких канцлерів, але й вміло ними маніпулює. Канцлер Шрьодер, повірений і лейтенант Путіна, який є соціал-демократом у партії Шольца, працює над позицією нинішнього канцлера, тримаючи його в червоних лініях Кремля.
Не виключено, що Ангела Меркель, колишня ГДРівська комсомолка, а потім канцлер Німеччини, яка з президентом Франції Олландом легітимувала Мінські угоди й агресію Росії, підштовхує нинішнього главу уряду до компромісу з Путіним. Вона має переконливий важіль.
Олаф Шольц був правою рукою у попередниці, як віцеканцлер і міністр фінансів. Тому обережний і закритий психологічно німецький канцлер однією рукою під тиском обставин сильно допомагає Україні, а другою – тримається за шлагбаум, який він поставив перед собою по дорозі до Путіна.
Він теж частина утопічної й стратегічно вразливої доктрини Байдена «керованої ескалації». Її суть – не стільки у наданні Києву воєнної допомоги для створення рівних можливостей, паритету у війні з Росією, як недопущення її поразки або стратегічного виснаження.
І він, як і Байден, боїться бути втягнутим в нарощування воєнної ескалації перед виборами до Бундестагу в кінці вересня 25 року. Шольц розраховує на переобрання і буде боротись за нього, якщо ХДС і ХСС не зможуть вивести на верх рейтингів Фрідріха Мерца, який має сьогодні найбільшу підтримку
