Отже, у нас в Україні Кабмін схвалив проект держбюджету на наступний 2025 рік: мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишаться на колишньому рівні 8 000 грн та 2 920 грн відповідно (цікаво, хтось із чиновників намагався прожити на ці гроші). І, як повідомляє нардеп Ярослав Железняк, заморозили майже всі соціальні програми. А доходи очікуються на рівні 2 трлн грн, видатки — на рівні 3,6 трлн грн, тобто знову дефіцит держбюджету покриватиметься за рахунок дорогих кредитів.
У них в Чехії, як повідомило Міністерство праці та соціальних справ цієї країни: «Українські біженці вже давно вносять до нашого бюджету більше коштів, ніж ми витрачаємо на допомогу їхнім співвітчизникам. Вони є для нас не тягарем, а вигідним вкладенням». Зокрема, доходи Чехії від податків та страхових внесків, що сплачуються українськими біженцями, значно перевищують державні витрати на їхню підтримку: у I-й половині цього року витрати становили 7,3 млрд крон, тоді як доходи досягли 11,7 млрд крон. Таким чином, державний бюджет Чехії поповнився українцями на 4,4 млрд крон.
Цифри – річ уперта.
У ці дні з ким би з бізнесменів не розмовляв, незмінно чую практично одне й те саме питання: чи ми економічно доживемо до нових виборів? Адже фінансове становище країни кепське, економіка падає, промвиробництво швидко скорочується. А далі такі питання: хто наважиться нас кредитувати? Можливо, олігархи заведуть в Україну свої гроші з офшорів? І, безумовно, дуже важливо отримати відповіді на запитання: хто зможе перебудувати непродуману і суперечливу економічну політику? Хто і як не допустить у нас грошового голоду?
