Середньовічна Європа воювала десятки років найманцями. Швейцарія до цього часу здає своїх солдатів і офіцерів в найми для охорони Ватикану.
Раніше вони воювали ледве не на стороні всіх європейських правителів. Під вас війни Флоренції і Пізи швейцарці билися з обох сторін.
У Франції було таке прислівʼя: «Немає грошей, немає і швейцарця». Воно виникло під час італійських воєн, коли швейцарці з армії Франциска I в самий розпал боїв дезертували через затримку жалування.
Прийде час сказати: «Немає грошей – немає американців». Дональд Трамп готується продавати все, що може коштувати долари, біткоїни або акції.
Здавалося б, що зараз якраз час домовлятися з ним про ленд-ліз, кредити на закупівлю американської зброї. Під національні ресурси, заморожені російські активи, навіть майбутні російські репарації, які можуть дорости до одного трильйона доларів.
І не тільки із Трампом. Світ широкий. Якось Росії вдається через паралельний імпорт, різноманітних посередників, тіньовий флот і чисту контрабанду закуповувати зброю, елементи для її виготовлення, станки і інше обладнання для ВПК.
А Україна надто повільно і неефективно використовує можливості для створення воєнної подушки. Вся аналогічна зброя США є на європейському і інших ринках. Якби не корупція, відсутність національної команди, деінтелектуалізація стратегічного планування і управління країною.
Ми вже два роки пишемо, що план президента на зовнішнє вирішення проблеми війни в Україні, нереалістичний. Всі стратегії в цьому напрямку провалились. Глобальний саміт миру, «План перемоги» і «План стійкості». Ніхто не взяв на себе відповідальність за трату часу, дезінформацію суспільства щодо реальних намірів і не поніс покарання.
Перш за все, неясно, яку трансформацію порадять ті 5-6 головних радників, які керують країною. Як і в Трампа, у Зеленського також немає стратегічного плану. Можливо він думає, що його план – це Трамп.
В інтервʼю італійці Чечілії Сали для Il Foglio Зеленського переповнював оптимізм і впевненість: «Я відчуваю на зустрічах, що Трамп хоче завершення війни. Я йому сказав відверто, що Путін цього точно не хоче. Тому швидко це не буде. Але Трамп завдяки силі, санкціям, міцності США, економіці точно може це прискорити. Він може це зробити скоріше за всіх у світі на сьогодні. З погляду армії, економіки, впливу Америки на економіки світу, його особистих характеристик, я вважаю, що він може на це вплинути точно скоріше за інших. Я вважаю, що і Китай має великий вплив, але США більше».
Можливо, якщо Трампу зачитають за обідом, що він наймогутніший і наймудріший, та він запросить Зеленського, щоб порадитись, де найліпше застосувати силу Америки проти Пу. Він так і зробив.
Зеленський їде у Вашингтон, бо Трамп виїжджати за межі Америки поки що не збирається. Це основоположна зустріч. Президент у скрутному стані, але це і є його перевагою.
Він – центр всієї влади в Україні, але прийняти жодні фундаментальні рішення не може. У звʼязку з цим Трамп може поставити питання про вибори глави держави після розмови з Путіним.
Зеленський справедливо виступає проти будь-якого виборчого процесу, розуміючи, що може стати частиною воєнної стратегії Путіна. Але ситуація, рано чи пізно, увійде у цугцванг. Все залежить від гри, яку веде лідер американців.
Президент не знає, що треба робити з війною. Жодного слова про жертовність українців, їх готовність битися за їх право на свободу і самовизначення у визвольній війні проти ядерного і одвічного ворога, про право молодої демократії обирати свій шлях до ЄС, про проведення масштабних воєнних, економічних, політичних і соціальних реформ, і як вони мають виглядати. Нічого. Трамп має перемогти Путіна.
Якщо це план, який обіцяв Зеленський надати Трампу після інавгурації, то його немає. Президент Зеленський постійно натякає про готовність до компромісів.
Спочатку Єрмак заявив про можливість переговорів на лінії вторгнення 24 лютого 22 року, потім зʼявилися натяки про готовність до переговорів по лінії фронту, припинення вогню, перемирʼя або й миру та повернення окупованих територій разом з Кримом дипломатичним шляхом.
Путін на це ніколи не погодиться. Він продовжує заявляти, що йому потрібен сталий мир з гарантіями нейтралізації, демілітаризації та денацифікації України із рівними можливостями для «великої російської культури», російської мови і церкви Кирила. Це лише частина озвучених вимог.
Російські пабліки показують нижню частину російського айсберга перемоги, від притягнення відповідальності всіх, хто критикував Путіна щодо вбивств в Бучі, Харкові і в сотнях і сотнях населених пунктів, хто воював зброєю і словом проти імперії, які мають бути жорстоко покарані, і до виплат Росії компенсацій за вбитих і поранених, санкційні збитки і тд і тп.
Президент Зеленський збирається з силами. Йому допікають, демонтують його впевненість і рішучість діяти внутрішня криза довіри, війна в його оточенні, розколи в Міноборони і слабіюча роль Генштабу, масові корупційні розбірки, втечі військових з передової через втрату Генштабом стратегії управління фронтом та масовий виїзд українців за кордон разом із критичним падінням народжуваності, розлучень, інфляцією, девальвацією і звіріючим конфліктом між суспільством і чиновниками.
Обмежитись щоденними інформаційними зверненнями зі стомленим обличчям через «Марафон» вже не вдасться. Піти на рішучі кроки – лавка запасних порожня, тому так довго близькі ЗМІ до Банкової описували ледве не прийняття Дональдом Трампом Давида Арахамії в Капітолії Конгресу, якого ніхто ніде навіть на випадкових відео стрімах не бачив.
Через кризу главкома Сирського, яка надто тривало не може знайти відповіді на безперервне просування російських штурмовиків до кордонів Харківської та Дніпровської областей та щоденне поглинання 10-20 квадратних кілометрів території на сході, президент змушений призначити генерала Драпатого фактично управляти окремим міні-Генштабом, намагаючись стабілізувати фронт на сході.
Поки що це тільки криза. З багатьох складових. Її ще можна зупинити, використовуючи накопичений нею ресурс для протидії. Людей навколо президента, які могли б це зробити, чомусь не видно і не чутно.
Можливо, в глибоких бункерах напрацьовується новий план перемоги. З головнокомандувачем Дональдом Трампом. Скоріше за все, інше. Всі чекали, що скаже Путіну Трамп і що відповість йому майстер-гіпнотик та досвідчений маніпулятор-КГБіст. Як би всі не хотіли поставити на цьому крапку, це може початися спочатку.
Єдине, що може бути прийнято всіма сторонами, включно з українським суспільством, що ми погодимося на зупинення вогню для проведення виборів президента.
Путін війну не закінчив і не відступив. Україна війну не програла і не капітулювала. «Великий Трамп» досяг миру.
Важкі часи. Важкі рішення. Важкі сподівання. Прийшов час робити власний вибір.
Україна збережеться і буде процвітати лише в одному випадку – коли вона стане єдиною, непоборною нацією, коли влада заговорить мовою народу, бо народ і є владою.
Потрібні серйозні зміни у системі влади. Зміна самої стратегії виживання українців, збереження, розвитку та, врешті, перезаснування всіх систем державності, які функціонують між комуністичним, радянським минулим і майбутнім, яке ніяк не настане.
