В результаті, в суспільній свідомості він сьогодні не просто єдиний із політиків, хто відкрито виступає за переговори й припинення війни, а й став уже мучеником за ідею.
Оскільки ж війна так чи інакше закінчиться за столом переговорів, то в частини електорату неминуче складеться враження , що він єдиний, кому вистачило «далекоглядності й сміливості». Не думаю, що увірветься ближчим часом у топ президентських рейтингів, а от нову партію з реальним місцем у парламенті, впевнений, ми скоро побачимо (в соцдослідженнях).
Сильно не виключаю також можливого дрейфу в бік залишків ватного електорату - там сьогодні взагалі жодного харизматичного лідера немає. Питання лише, чи готові вони йому пробачити страшний гріх членства в партії Порошенка. Соціологія покаже.
Що сказати? Природжена політична тварина
