"Я людина вихована... але дуже погано..." - Василь Піддубний

"Я людина вихована... але дуже погано..." - Василь Піддубний

Я людина вихована... але дуже погано. Бо є речі, які не в силах терпіти.

Нахабна брехня.

Зарозумілість та наглість.

П'яні рила.

Та довбойоби. Вони бісять найбільше, тому що брешуть, нахабніють, самовпевнені і при тому всьому тупі як валянки, навіть коли не бухають.

Але я все ж таки вихований... Тому стримуюсь, аби не називати їх іменами власними.

Терпляче намагаюсь пояснити їхню помилку; попередити про наслідки; врятувати врешті решт. Але вони тупо та вперто стоять на своєму, бо впевнені у власній зверхності, у величі свого розуму та в тому, що їхнє майбутнє - вічне та незмінне.

Цей допис не про політику, або не лише про неї. Бо рухають нами не політичні персони, які нам подобаються або ні... Цей допис про життя, яке руйнують

довбойоби.

Вони роблять свої помилки, бо не слухають розумних людей. Не слухають, бо всіх крім себе вважають бовдурами, а себе - найрозумнішими у всесвіті. І коли Всесвіт доводить їх що вони довбойоби, вони не вірять... Вони впираються на своєму, вони вишукують докази власної правоти, вони кидаються битися або просто банять тебе на фб, перед тим сернувши у коментах та швидко-швидко натискаючи кнопочку "бан", аби лише останнє слово лишилося за ними.

Довбойоби зробили калікою мою тітку, бо хтось не зважив на напис "не вмикати", і поки тітка витягувала пряжу з ткацького станка, одна довбойобша увімкнула рубильник...

"Вибач!" - белькотіла вона; але що з тих вибачень, коли ти житимеш все життя з однією рукою?

Довбойоби покалічили мого друга, і він лежить паралізований. Бо хтось з реготом скочив йому на спину, коли той пірнав...

Довбойоби тиснуть педаль газу, скеровуючи автобус у прірву.

Довбойоби посилають солдатів на смерть, бо полінувалися почитати звіт розвідки...

Довбойоби...

Вони всюди!

***

Я людина вихована.

Я багато втратив через те, що намагався змінити людей та врятувати їх від помилок, від яких потім страждав і сам; страждали й ті, що ні в чому не винні.

Я втрачав товаришів.

Я втрачав своє майбутнє.

Я втрачав свою країну...

Через довбойобів.

Але на заміну приходили ті, що вміють думати.

Вміють слухати.

Ладні підтримати...

Ви!