"Я не вірю в результативність перемовин. Не зараз..." - Валерий Калниш

"Я не вірю в результативність перемовин. Не зараз..." - Валерий Калниш

Підставою для припинення війни через домовленості є стан противника. Чим гірше положення, тим він більш схильний до прийняття умов. Війни закінчуються не через «добру волю», бажання «справедливого миру» або муки совісті через загибель цивільних та військових. Жодна з цих гуманістичних тез не є підставою для припинення війни. Я навіть не знаю, чи залишилися ще ті, хто думає, що якимось ранком путін прокинеться з усвідомленням власних помилок і дасть наказ на відвід військ. Війни закінчуються тоді, коли хтось стає сильнішим за іншого. Тож, праві ті, хто говорить про необхідність постійного тиску на рф.

Фронт, гроші, енергетика. Ось ці три складові вплинуть на темп проведення і завершення перемовин.

Противник посилив свої дії на українських територіях, які він незаконно вніс до свого папірця, хибно названого конституцією рф. Зараз перш за все йде мова про Запорізький напрямок. Тактика ворога там, і взагалі на фронті, майже незмінна: просочування, малі піхотні групи, які отримують наказ дійти до точки Х не вступаючи в бій, засісти і накопичуватися. Іноді штурмові дії на техніці. Здебільшого це шлях самогубців, бо захід танка чи ББМ в зону досяжності дронів – це майже гарантоване знищення техніки. Тому ефективніше «на ножках», по посадках, від землянки до землянки.

У нас свої проблеми про які багато розповідають і без мене. Єдине що зауважу. Просочування ворога веде до того, що кількість втрат противника зменшується. При цьому мобілізаційні дії на росії не закінчуються. Тобто, ситуація наступна: кацапів менше вмирає, а мобресур тримається на високому рівні (тут мова про кількість, не про якість) і тому вони швидко компенсують ці втрати. У нас, м’яко кажучи, ситуація інша. Я не про втрати на полі бою, а про мобілізацію і СЗЧ. Тому, підставою для завершення війни стане те, наскільки ми ефективно будемо знищувати противника, який намагається, як вода крізь пальці, потрапити і закріпитися на наших територіях.   

Гроші. На росії очікуються серйозні фінансові потрясіння. Вже починаючи з лютого. Відомо, що рашистська економіка побудована таким чином, що головним джерелом надходжень є продаж енергоресурсів. Україна робить багато для того, аби зменшити ці надходження. Ще більше могли б робити наші союзники, по територіальним водам яких ходять всім відомі «тіньові танкери». Вони знаходяться поза законом, і тому їх зникнення, ураження, якась хиба з ними виглядали б дуже логічним кроком.

Менш відомо те, що на рф діє правило, згідно якого можна створювати заборгованість у відносинах з будь яким підприємством, але тільки не з обороним. З ними треба розраховуватися або одразу, або до кінця року. Практика на рф наступна – заплатити спочатку 10-15%, а потім, з різних причин (від бажання на%бати до відсутності грошей) максимально відтягувати момент розплати. Але він все одно настає. От саме зараз. Зараз росдержава і всі інші контрагенти мають викласти багато грошей яких у них немає. Я не хочу спекулювати на цій темі, знаю лише, що відсутність коштів позначиться і на темпах виробництва зброї (завозити з північної кореї, ірану ще звідкись будуть більше), і на російському рівні задоволення життям, і на економіці яка не може жити без грошей, яких нема де взяти.

Американці саме цього і чекають. Максимальне фінансове послаблення рф має зробити її більш договіроздатною. Бо при відсутності грошей, розплачуватися кацапам за війну проти нас треба буде вже непросто «лесом и пушниной», а територіями на яких вони видобуваються. І тому, намагаючись по кілометру просунутися на українському Донбасі, рф буде втрачати десятки кілометрів на власному Далекому Сході.

Енергетика. Кацапський план по знищенню української енергетики почав реалізовуватися з 2023 року. Удари по маневровій енергетиці (перш за все - гідроелектростанціям); захоплення ЗАЕС; удари по підстанціям; знищення ЛЕП – це все елементи одного пазла. Удари кінця 2025 року орієнтовані на зупинку ТЕЦ – станцій, які одночасно виробляють і електрику, і тепло. Кожен з нас бачить по скільки годин немає вдома світла, якими темпами відновлюються наші енергооб’єкти після ракетно-дронових ударів. Один з відомих мені кацапських планів передбачає, що їм вдасться «покласти» нашу енергетику до кінця січня. І в їх логіці, саме тоді ми станемо більш договіроздатними. 

Звичайно, це все припущення. Тут я взагалі не торкався головного питання перемовин – територіального. Зараз я про передумови досягнення домовленостей. І виходить, що за нинішніх подій вони можуть настати ближче до початку весни.