Те, що говорить Трамп про Україну - трешняк і дичина. Абсолютні.
Те, що він лежить під путіним і більше це вже не ховає - факт.
При всій нелюбові моїй до Зеленського, до всіх його провтиків і слушних зауважень щодо думання мозком перш, аніж ляпати язиком, справедливості заради скажу, що цей американський батл йому було не виграти. Апріорі.
Певне, якихось очевидних помилок можна було уникнути. Але навряд чи це вплинуло б на хамський тон листа спікера на адресу президента, наприклад.
Я не знаю, які висновки будуть. Наші мовчать. Може, все таки гукають дорослих і просять дати всьому цьому раду? Без надії сподіваюсь.
Істерика Трампа дуже мені нагадує істерику ще одного персонажу, якому дуже подобався хаос в своїй країні. Тому він вирішив її хакнути, ржав і блюзнірствував. І його вибрали президентом. Так що і Трампа можуть вибрати. Не варто про це забувати, там все ще високі шанси.
Я не знаю, що відбуватиметься далі. Але схоже, що хороших новин стає все менше.
А от якби втік, то вже б і забули.