Персональні санкції проти російських олігархів, які тим чи іншим чином допомагали путінському режиму спочатку ставати на ноги, щоб відтак спробувати зламати чинний світопорядок, ще зовсім недавно були предметом радше скепсису та іронії. Особливо, для закордонних ЗМІ, які хайпували на інтерв'ю, до прикладу, з Абрамовичем, де "зубожілий" магнат скаржився, що не може найняти собі покоївку…
Та зашморг санкцій виявився жорстким (бо ініціатори, мабуть, пошкодували мила для мотузки), і тепер з подивом стежимо за дискусією (якщо це можна так назвати) різних середових "хароших русскіх" про "хароших" і не дуже підсанкційних товстосумів.
Зашморг санкцій виявився жорстким (бо ініціатори, мабуть, пошкодували мила для мотузки), і тепер з подивом стежимо за дискусією (якщо це можна так назвати) різних середових "хароших русскіх" про "хароших" і не дуже підсанкційних товстосумів
Днями у мережі з'явився текст звернення кількох представників російського "екзилу" – опонентів Путіна, адресованого високому представнику ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепу Боррелю. У документі, оприлюдненому головним редактором "Эха Москвы" Олексієм Венедіктовим, йдеться про недоцільність застосування санкцій проти керівників російської "Альфа-груп", зокрема Михайла Фрідмана та його бізнес-партнерів (Германа Хана, Олексія Кузьмічова та Петра Авена. Мовляв, ці люди до війни були великими інвесторами в українську економіку і не "помічені" в оточенні кремлівського диктатора.
Ну, щодо бізнесу в Україні до війни, то ці люди як й інші бізнесмени, переслідували, перш за все, свої меркантильні цілі. Іншими словами, — робили тут гроші. А дехто зі списку
таки "замазався" – Петро Авен був серед групи багатіїв, які 24 лютого 2022 року (!) зустрічалися з Путіним. Так, нині можна говорити про те, що "бункерний" використав цей "саміт"
для розширення кола осіб, відповідальних за його авантюру, але ніхто не волік Авена на повідці. Люди його рівня мають достатньо підстав, аби відмовитися від небажаних рандеву.
Проте у листі-чолобитній до Борреля проглядаються інші речі. Серед підписантів за Фрідмана і Ко виявився голова правління Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Леонід Волков. Фонду, засновником і натхненником якого є від учора "оскароносний" в'язень колонії №2 у Покровську Владимирської області Росії. Того самого Навального, який не приховує своїх політичних амбіцій, і, як на мене, саме заради їх реалізації пішов на відчайдушний крок – повернувся до путіностану, знаючи про те, що йому "світять" тюремні ґрати. Того Навального, який донедавна розповідав про "Крим-бутерброд", а, відтак, вловивши намір світу до решти зруйнувати "Русь-матушку", терміново змінив свою гастрономічно- політичну позицію.
Поява підпису голови правління ФБК під апеляцією про скасування санкцій щодо Фрідмана та його компаньйонів з "Альфа-груп" свідчить, по-перше, про те, що Навальний не самостійна фігура, і що підсанкційні олігархи є тією чи іншою мірою "гаманцями" його опозиційної діяльності
Поява підпису голови правління ФБК під апеляцією про скасування санкцій щодо Фрідмана та його компаньйонів з "Альфа-груп" свідчить, по-перше, про те, що Навальний не самостійна фігура, і що підсанкційні олігархи є тією чи іншою мірою "гаманцями" його опозиційної діяльності. По-друге, відчуваючи неминучу поразку путінського режиму, команда ФБК дбає про, так би мовити, майбутніх спонсорів виборчої кампанії свого лідера. І для цього слід спочатку зберегти "заначки", аби тих спонсорів не обдерли до нитки. Не в останню чергу, — на користь відбудови України. Адже зрозуміло, що арештовані активи російських багатіїв теж будуть використані як частина репарацій та контрибуцій.
Що моя версія не
позбавлена підґрунтя свідчить і те, що у середовищі російської опозиції, яке, звісно, не одностайно орієнтоване на Навального, прозвучали голоси незгоди з адвокатурою Фрідмана та
"Альфа-Груп". Зокрема висловився ексдепутат російської держдуми Ілля Пономарьов. "Вихідці з "Альфи" допомагали будувати путінізм. Подавати їх жертвами режиму – навіть не
смішно. Та російські звички "занести" і "порішати" слід витискати зі себе по краплині. Всі рішення про санкції ухвалює Київ. А Києву потрібна зброя для перемоги", - написав він у
своєму Телеграм.
Він також додав, що Фрідман та його партнери з Альфа-груп навіть не бралися виконувати вимоги, які б могли розпочати процес скасування санкцій проти них.
Волков же, після критики, визнав, що його підпис у листі до Борреля, "був помилкою". Атож, — завчасно відкрив карти за зеленим сукном, довкола якого всілися шахраї.
І все було б нічого: хай би "хароші русскіє" жерлися між собою, ділячи не тільки шкуру невбитого Путіна, але й, до слова, наслідки української перемоги, яка здобувається гекатомбами жертв, крові та життєвих катастроф мільйонів. Та ото недавно "український журналіст" Дмитро Гордон засвітився у Києві на фото зі "скоморошним" Євгенієм Чичваркіним
І все було б нічого: хай би "хароші русскіє" жерлися між собою, ділячи не тільки шкуру невбитого Путіна, але й, до слова, наслідки української перемоги, яка здобувається гекатомбами жертв, крові та життєвих катастроф мільйонів. Та ото недавно "український журналіст" Дмитро Гордон засвітився у Києві на фото зі "скоморошним" Євгенієм Чичваркіним. Хай не збиває вас з пантелику одяг цього "вєлікороса", - Чичваркін – мільйонер, засновник "Євросєті". Довгорічний поселенець "Лондон-града" (бо не погодився з наміром путінських опричників "віджати" у нього "Євросєть") має про що поговорити з українськими послідовниками "лібертаріанства". Нагадаю, колись цим бавилися і голова ВР Стефанчук, і топслуга Олексій Корнієнко. Бавилися не з доброго дива, а через потребу створити для "склепаної на коліні" партії бодай якусь ідеологічну базу.
Урешті, Чичваркін зараз навряд чи говорив з Гордоном (а за посередництвом "журналіста" й з мешканцями Банкової) про лібертаріанство…
Нам важливо одне у цій павучій метушні у банці "хароших русскіх": знати про їхні наміри зберегти імперію та статки власних "гаманців", щоб на хвилі української крові, здобути кремль та його околиці.
