Державна служба фінансового моніторингу під керівництвом Філіпа Проніна остаточно перетворилася на каральний інструмент із подвійним дном. Поки український бізнес задихається від штучної бюрократичної асфіксії та нескінченних перевірок за копійчані затримки по контрактах, мільярди гривень з оборонного бюджету та державних монополій безперешкодно витікають в офшори та крипту. Це вже не просто службова недбалість — це системна, цинічна робота державної інституції на прикриття злочинних угруповань, афілійованих з найвищими кабінетами влади.
Як сталося так, що головна фінансова розвідка країни, озброєна найсучаснішими алгоритмами штучного інтелекту, намертво сліпне, коли йдеться про 46 мільярдів гривень на зброю чи 100 мільйонів доларів відкатів в енергетиці?
Зашморг для бізнесу: 90 днів або смерть
Щоб зрозуміти весь масштаб цинізму, варто подивитися на те, як Держфінмоніторинг разом із податковою та Нацбанком знущається з легального приватного сектору. Під гаслом боротьби з відтоком капіталу в країні запроваджено драконівський валютний нагляд: 90 днів на розрахунки за експортно-імпортними операціями (або 120 днів для пізніших операцій).
Що це означає на практиці? Якщо український підприємець зробив передоплату іноземному партнеру, а товар затримався на кордоні бодай на один день понад ліміт, держава вмикає лічильник. Нарахування катастрофічної пені починається з першого дня після закінчення 90-денного строку і триває щодня.
Для того, щоб просто купити валюту для передоплати іноземному постачальнику, бізнес має пройти сім кіл пекла: довести доцільність транзакції, розкрити кінцевих бенефіціарів контрагента, надати гори нотаріально завірених документів. Малий та середній бізнес розглядається під лупою. Будь-яка транзакція на кілька тисяч доларів може стати причиною для блокування рахунків та підключення ДПС. Але цей тотальний контроль миттєво випаровується, коли на арену виходять "свої".
Як легалізувати 100 мільйонів доларів
У листопаді 2025 року НАБУ та САП провели безпрецедентну операцію з викриття картелю в енергетиці. З'ясувалося, що в НАЕК "Енергоатом" діяла масштабна корупційна схема: підрядники мали платити 10-15% відкату від багатомільйонних контрактів, інакше їм штучно блокували виплати — ставили "шлагбаум". Загальні збитки від цієї схеми оцінюються у 100 мільйонів доларів.
У рамках розслідування, яке отримало кодову назву операція "Мідас", фігурують не просто рядові корупціонери, а цілий тіньовий уряд. За даними слідства, серед ключових підозрюваних — ексміністр енергетики Герман Галущенко (який проходить у матеріалах під прізвиськом "Професор") та бізнесмен Тимур Міндіч (відомий як "Карлсон"), а також Олександр Цукерман ("Шугармен"). Слідчі задокументували роботу цілого "бек-офісу" мародерів. Показовою є розмова на плівках НАБУ, де бухгалтер цього угруповання Ігор Фурсенко відверто скаржився, що йому "важко нести в коробці 1,6 мільйона" (ймовірно, доларів) брудної готівки. Синдикат зайшов настільки далеко, що навіть організував незаконне стеження за журналістами, які розслідували їхню діяльність.
Міндіч, який тісно пов'язаний із мережею "Квартал 95", безперешкодно втік з України о 02:09 ночі — за лічені години до обшуків НАБУ. Виникає логічне питання: як можна вивести 100 мільйонів доларів готівкою або через підставні компанії без жодного "червоного прапорця" від Держфінмоніторингу?
Відповідь Філіпа Проніна на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) у парламенті шокує своїм нахабством. Коли голова ТСК Ярослав Железняк прямо запитав Проніна про гроші, які злочинці переводили у криптовалюту та виводили на закордонні рахунки, зокрема про 6 мільйонів для сестри Міндіча (яка, як з'ясувалося, має паспорти Канади та Ізраїлю), очільник Фінмоніторингу холоднокровно заявив, що у фігурантів "немає жодної підозрілої операції". Пронін переклав усю провину на комерційні банки, заявивши, що раз банк не надіслав сигнал про підозрілу транзакцію, то й проблеми не існує.
До того ж, Пронін відкрито саботує роботу антикорупційних органів. Він визнав, що місяцями ігнорував офіційні запити НАБУ у справі компанії Fire Point (виробника ударних дронів та ракет, куди намагався увійти Міндіч), стверджуючи, що в цій справі "немає підозр". Для Проніна мільйони доларів сумнівних переказів близького до влади бізнесмена — це "нічого підозрілого", тоді як для звичайного ФОПа затримка інвойсу на 1000 євро — це економічний злочин проти держави.
Чорна діра оборонки: 46 мільярдів передоплат у нікуди
Ще жахливішою є ситуація в оборонній сфері. Агенція оборонних закупівель (АОЗ), яка перейшла під тотальний контроль тандему Міністра оборони Рустема Умєрова та Арсена Жумаділова, перетворилася на чорну діру для державного бюджету.
Цифри говорять самі за себе: якщо у 2024 році за керівництва Марини Безрукової прострочена дебіторська заборгованість АОЗ становила 14,7 мільярда гривень, то у 2025 році під контролем Арсена Жумаділова вона злетіла до астрономічних 46 мільярдів гривень. Цьому колапсу передувало свідоме знищення незалежності агенції. Міністр Рустем Умєров у грудні 2024 року вніс незаконні зміни до статуту АОЗ, нівелювавши роль наглядової ради та отримавши можливість звільняти керівників у ручному режимі.
Це означає, що держава перерахувала гігантські суми у вигляді 100-відсоткових передоплат сумнівним посередникам і спецекспортерам, але озброєння так і не отримала. Майже 47 мільярдів платників податків просто розчинилися на рахунках іноземних прокладок.
Де був Держфінмоніторинг, коли державні банки здійснювали ці багатомільярдні перекази валюти на користь фіктивних посередників? Чому не були заблоковані операції для перевірки кінцевих бенефіціарів цих компаній? Відповідь очевидна: відомство Проніна отримало чітку вказівку закрити очі на розпил бюджету групою Умєрова-Жумаділова.
Кадрова деградація: Фотографи на службі фінансової розвідки
Щоб зрозуміти, чому Держфінмоніторинг став надійним щитом для мародерів, треба подивитися на того, хто ним керує, та на його команду. Кар'єра Філіпа Проніна — це класична історія про те, як людина з корупційним шлейфом ідеально вбудовується в систему кругової поруки.
Перед тим як очолити Фінмон 31 грудня 2024 року , Пронін керував Полтавською ОВА. Із 375 мільйонів гривень, виділених на будівництво оборонних рубежів на Донеччині, майже 200 мільйонів могли бути просто привласнені через фіктивні договори та завищені ціни. І хоча лояльні до влади Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Департамент стратегічних розслідувань (ДСР) намагалися "поховати" цю справу, 5 серпня 2025 року НАБУ витребувало всі матеріали до себе і розпочало активне слідство. Сам Пронін з трибуни Ради нервово називає ці звинувачення "брехнею".
Але Пронін знайшов ідеальний спосіб ховатися від правосуддя — безкінечні закордонні відрядження. За свій перший рік на посаді головного фінансового розвідника країни він провів за кордоном понад 70 днів. Географія його подорожей вражає: Танзанія, Мексика, Швейцарія (Цюрих, Берн), Париж. Дивним чином ці вояжі постійно збігалися з датами, коли його викликали на допит до парламентських ТСК. А 21 жовтня 2025 року, коли детективи НАБУ прийшли з обшуками до керівництва його відомства (зокрема до його першого заступника Богдана Корольчука), Пронін дуже зручно перебував у черговому паризькому відрядженні.
Показово й те, з чого Пронін почав свою каденцію. Його першим кроком на посаді став збір інформації про бізнес Петра Порошенка для запровадження санкцій проти політичного опонента влади, після чого він одразу полетів "відпочивати" до Парижа.
Кадрова політика Проніна перетворила фінансову розвідку на шапіто. Разом із собою він притягнув старих знайомих з АРМА та Полтави (як-от згаданого Корольчука та Віталія Тесленка), а також відверто випадкових людей. Журналісти з'ясували, що нова працівниця відомства Катерина Пєшикова виявилася звичайною фотографкою, яка не змогла пояснити свої посадові обов'язки і пропонувала оплатити її роботу готівкою. Це саме ті кадри, які сьогодні відповідають за виявлення транскордонних схем відмивання грошей.
Висновки: Інституція державної зради
Тестування реальністю доводить: Державна служба фінансового моніторингу в її нинішньому вигляді більше не виконує функцій захисту економіки. Вона перетворилася на VIP-пральню та службу безпеки для обраних каст, паралельно функціонуючи як каральний загін для незалежного бізнесу.
По-перше, архітектура 90-денного валютного нагляду виявилася не інструментом стабілізації економіки, а знаряддям рекету. Легальний бізнес, який тримає на собі країну під час війни, розпинають за найменші логістичні затримки, вимиваючи обігові кошти мільйонними штрафами та блокуванням рахунків. Це створює статистичну ілюзію "бурхливої діяльності" Держфінмоніторингу для західних партнерів.
По-друге, абсолютна сліпота відомства до макроекономічного мародерства становить пряму загрозу національній безпеці України. Зникнення 46 мільярдів гривень на фіктивних збройових контрактах АОЗ за часів контролю Умєрова-Жумаділова та безперешкодна легалізація 100 мільйонів доларів готівкою у справі Міндіча-Галущенка — це не просто корупція. В умовах екзистенційної війни на виснаження та снарядного голоду на фронті — це чиста державна зрада.
Доки "фотографічна" агенція Проніна працюватиме як система раннього попередження для злодіїв (дозволяючи їм втікати до обшуків) та ігноруватиме офіційні запити НАБУ, будь-які розмови про інтеграцію до ЄС, економічну стійкість чи перемогу у війні залишатимуться цинічним фарсом. Держфінмоніторинг під керівництвом чинної владної команди став найпотужнішим інструментом внутрішньої окупації держави, який потребує не реформування, а негайної інституційної реконструкції (або ліквідації за неспроможністю) та тотального кримінального аудиту.
