Це особиста помста чи попередження іншим, щоб було неповадно? Щоб ніхто з керівників державних підприємств більше ніколи не подумав, що незалежне від начальства корпоративне управління компаніями – це реальність, а не імітація?
Чи, може, це спосіб відвернути увагу від публічних і резонансних скандалів з Чернишовим та Міндічем, коли в усіх пабліках вже відкрито говорять про корупцію в оточенні президента? І після цього ткнути міжнародних партнерів у брудну білизну тих, кому вони довіряли та виділяли кошти на боротьбу з корупцією та відбудову й захист країни.
Справи Кудрицького це вже точно не баг а фіча.
Щоб партнери не говорили більше, що “чиясь репутація не дозволяє мати з ним справу”, бо їм демонструють, що “чистеньких” в нас немає. Для підтвердження цього, крім ДБР, вже задіяні знайомі до болю “експерти” та блогери “за 100 доларів – любе”.
“Голову геть!” – кричить Червона королева, і репутація в усіх стає однаково брудною. Навіть, якщо справи відверто смердять, бо зліплені абияк.
