Цього хочуть 60% двопартійних виборців, на цьому наполягають більшість республіканців, Пентагон і ВПК. Трамп наполягає на посиленні обороноздатності США.
І він не захоче уступити Рейгану, який прийняв стратегічну оборонну ініціативу «Зіркові війни». Це був єдиний шанс вести переговори з СРСР з позиції сили. На тлі позитивної економіки США, допомога Україні, якщо навіть вона буде збільшена вдвоє, ніяк не вплине на інтереси платників податків.
До того ж Україна – єдиний масштабний полігон для утилізації старої і випробування нової передової американської зброї.
Принципово важливо, хто стане держсекретарем і міністром оборони. І чи будуть вони мати голос біля Трампа. Найчастіше говорять про Елдріджа Колбі, онука колишнього директора ЦРУ. Прагматичний професіонал, не помічений в антиукраїнських висловлюваннях.
Радником з нацбезпеки може стати колишній посол в Німеччини Річард Гренелл. Він антикитаїст. Вважає Пекін противником №1. Прихильник позиції сили. Тому, Україна, Ізраїль і Тайвань залишаться пріоритетом.
Найважливіше, хто буде контролювати Конгрес. Який обирається в більшості одночасно з президентом. Якщо демократи, то підтримка України буде продовжуватися. Але республіканці з більшістю можуть навіть її посилити.
І тут більше можливо залежить не стільки від позиції Трампа, який змушений буде йти в логіці підтримки одночасно сили й демократії США, як від дій української влади. Її відкритості, прозорості, здатності до діалогу, проведенню реформ, протидії корупції та політиці президента Зеленського.
Зміна лідерів Америки буде вимагати і його особистого перезавантаження.
Третє. Найскоріше, Трамп буде пробувати й прислуховуватися до вкрай вузького кола радників. Головний орієнтир буде на сімʼю. Це було і в перший термін його повноважень і продовжується і донині.
Якщо зять Кушнер і донька Іванка будуть зайняті Ізраїлем, то син Дональд Трамп- молодший, найближчий радник тата, є досить антиукраїнським. Він безкінечно говорить про корупцію в Україні, яхти, літаки й дорогі авто Зеленського та його сімʼї. Це він переконав Трампа взяти віце Джей Ді Венса, який говорить йому в унісон. Це найважливіший напрямок української формальної та неформальної дипломатії.
Четверте. Мир. Неясно, чи Трамп дійсно хоче його підписати, коли Путін не поступиться. І не виведе свої війська, наприклад, на кордони до вторгнення.
Війна в Україні так глибоко вмонтована в американську повістку, що відмахнутися від неї, просто заладити з Путіним, припинити її без серйозних репутаційних ударів по Трампу неможливо. Але він не зможе також підтримувати нинішній статус війни, яка демонтувала світову стабільність і продовжує демонтувати залишки світового порядку. В цих умовах Трамп не зможе «закритися в домику» і реалізувати свою стратегію в ізоляції Америки. Він змушений буде знайти іншу від Байдена стратегію у цій війні.
Поки що дві половинки мізків, наближених до нього республіканців, зайшли в глибокий конфлікт. Один їх план передбачає висунення ультиматумів Україні й Росії з вимогою домовитись про мир, а другий – масштабна допомога Україні, нові санкції проти Росії й зміцнення НАТО.
Трампу стати посередині не вдасться. Скоріш за все, у Трампа буде свій, можливо і несподіваний план не тільки по українській, але й по інших існуючих та можливих війнах, які традиційно є відповідальністю США.
Пʼяте. Трампу прийдеться діяти згідно з доктриною Ейзенхауера в посланні конгресу 5 січня 57 року. Будь-яка країна може запросити економічну або воєнну допомогу США, якщо вона стала жертвою агресії іншої держави. Це наслідок Корейської війни та Суецької кризи, які змусили США посилити свої зобовʼязання за глобальну безпеку.
Ще до інавгурації на президентських виборів 52 року Дуайт Ейзенхауер відвідав Корею для створення особистого враження щодо можливості завершення трирічної корейської війни. Агресором була Північна Корея, яку підтримували Китай та СРСР.
27 липня 53 року було підписано Пханмунджонське перемирʼя від імені ООН, Китайської народної арміїйі північнокорейським генералом Нам Іль.
Південна Корея відмовилася від підпису. Встановлена демілітаризована зона на 2 км по обидві сторони лінії фронту, припинення вогню і встановлені умови повернення військовополонених. Лінія розмежування по 38 паралелі й стала кордоном між двома країнами.
В червні 2019 року Дональд Трамп ручкався із лідером КНДР Ином в цій демілітаризованій зоні. Чи вдасться до подібного Трамп відносно України, сказати неможливо. На відміну від Кореї, США не воюють на стороні України, а ООН не може прийняти жодного рішення в РБ через російське вето агресора.
Трамп робить багато емоційних заяв, як професійний шоумен, який бʼється за посаду лідера наймогутнішої імперії. Але прийшовши в Овальний кабінет, йому прийдеться стати президентом, який відповідає за все. Більш прогнозованою є лінія Камали Гарріс. Але тільки на перший погляд.
