Він, звісно, оминув причини, через які Захід дійшов до такої, наразі лише ймовірної мети, бо якби так було, то розмова б стала сеансом самовикриття. Війна проти України – ініціатива самого Путіна, і, до слова, отого "російського народу", перспективами якого нині так переймається той, хто заслужено отримав по зубах. Ця війна (СВО по-путінськи) розглядалася кремлем як початковий етап хрестового походу проти західної цивілізації, як інструмент відновлення гегемонії совєтської імперії у Європі та й не тільки. І "російський народ" аплодував цій авантюрі, гадаючи, що агресія проти України відбуватиметься, як і в Чечні, Грузії чи Сирії, у форматі реаліті-шоу, що воювати йому, "російському народові", доведеться з попкорном біля телевізійних екранів.
Війна проти України – ініціатива самого Путіна, і, до слова, отого "російського народу", перспективами якого нині так переймається той, хто заслужено отримав по зубах
Але повернімося до пророцтв кремлівського "стратега". Я недаремно беру словосполучення "російський народ" у лапки. Бо "рассіянє" – штучне, накинуте ідеологічними "батьками" неоімперії поняття. Воно таке ж умовне і нежиттєздатне, як колись, за брежнєвских часів, поняття "совєтскаго народа". Фактично лише за Єльцина, з проголошенням "незалежності" РФ, ідеологему "рассійскій народ", "рассіянє" почали практикувати у ЗМІ та офіційних виступах, просувати через естраду та ТБ. Раніше були "русскіє" – як наріжний камінь імперської конструкції, і принаймні визнавалося, що є інші, відмінні від отих умовних "вєлікорусскіх" поселенці великого барака. "Незалежна Росія" нівелювала і ці жалюгідні залишки національних ідентичностей, хоча на практиці "русскіє" залишалися "рівнішими серед рівних", "вєлікімі" Бо, до прикладу, якути, тувинці, буряти, дагестанці, попри існування своїх адміністративних одиниць (навіть республік), - як і раніше, були для імперських центрів – Москви та Санкт-Петербурга – лише сировиною, робочою силою, а тепер ще й – гарматним м'ясом у війні проти України.
Фактично лише за Єльцина, з проголошенням "незалежності" РФ, ідеологему "рассійскій народ", "рассіянє" почали практикувати у ЗМІ та офіційних виступах, просувати через естраду та ТБ. Раніше були "русскіє" – як наріжний камінь імперської конструкції, і принаймні визнавалося, що є інші, відмінні від отих умовних "вєлікорусскіх" поселенці великого барака
Але Путін бере високу планку, кажучи, що у випадку деконструкції РФ "рассійскій народ" зникне. Бо не може зникнути те, чого апріорі не існує. Москва ж, відомо, була заснована київськими володарями на тамтешніх болотах. І хто тепер скаже, яке з місцевих угро-фінських племен стало фундаментом для нової національної спільноти – "русскіх". "Русскіє" – це міф, наслідок звичної для московитів крадіжки, це спроба привласнити спадщину свого могутнього колись володаря, закамуфлюватися під його знамена, а відтак проголосити все це своїм.
Тому у випадку розпаду "федерації" навряд чи залишаться якісь "московити", "уральці", як ото лякає Путін. Будуть незалежні національні утворення етносів, на своїх одвічних теренах, які спробують розпочати заново насильницько перервану традицію. У всякому випадку, Форум Вільних Народів Постросії наразі поки що віртуально, але вже став платформою для деімперіалізації, деколонізації нинішнього монстра. Я вже писав про те, що з 16 лютого розпочався інтернет-плебісцит, ініційований The Free Nations of Russia Forum – FNRF інтернет-плебісцит у Кенігсберзі, Інгрії, на Уралі, в Сибіру та на Кубані. Зауважте, — це регіони, які досі вважалися недоторканно "русскімі". Що вже говорити про Татарстан, Саху, Далекий Схід.
Україна ж має відіграти вирішальну роль у процесі руйнації імперії зла. Це, якщо хочете, розв'язання не тільки "дилеми первородства", але й найголовніша гарантія безпеки для майбутніх поколінь українців. Саме про це періодично нагадує і секретар РНБО Олексій Данілов, наполягаючи саме на такому висліді Великої війни.
Україна ж має відіграти вирішальну роль у процесі руйнації імперії зла. Це, якщо хочете, розв'язання не тільки "дилеми первородства", але й найголовніша гарантія безпеки для майбутніх поколінь українців
З української точки зору все виправдано та обґрунтовано. Російські ж ліберали – від Ходорковського до Навального, — розповідають про те, що Росію слід зберегти у її нинішніх кордонах, що, мовляв, "рассіянє" не є відповідальними за війну та геноцид українців. Звично для такого штибу московських "демократів", які по суті є імперцями й "вєлікоросамі". Ні, "народєц" таки відповідальний: це він обирав Путіна на царство, це він влаштовував сатанинські танці на підтримку війни, зрештою, це він, живить її своїми ресурсами та своєю працею.
Вагається й Захід, іноді закликаючи, як Макрон, "не розчавити Росію". Сумніви зрозумілі, однак не виправдані. Бодай історією розвалу СРСР, якого теж остерігалися лідери демократичного світу. І що? Глиняний гігант упав, світ бодай трішки став убезпеченішим від його маразматичних претензій. Ядерний потенціал? Він саме зараз є небезпечним, — по-перше, тим, що залежить від волі загнаного у пастку щура, по-друге, через нез'ясованість умов дотримання його безпеки і належного обслуговування. Тому переможену Росію слід денуклеаризувати.
Але це наразі – майбутнє. Нині ж важливо, що Путін даремно прагне мобілізувати "рассіян" перед загрозою зникнення. От не треба було лізти до сусідів, у славні яких чітко прописана доля загарбників: "…як роса на сонці".
