Одна з найбільших проблем китайської економіки останніх років – борги. Місцеві органи влади змагаються одне з одним у будівництві інфраструктури. Через це почалася купа неофіційних запозичень для фінансування проєктів. Деякі китайські компанії просто ліквідовують через їхні борги, як би державні банки не намагалися їх погасити.
Китай зараз дуже сильно просідає через внутрішню бульбашку на ринку нерухомості, великі витрати на інфраструктуру та ініціативу «Один пояс, один шлях». Цю ініціативу Сі запропонував ще в 2013, щоб торгувати між Сходом і Заходом вздовж Шовкового шляху. Для того, щоб завоювати глобальних союзників, Сі хотів будувати мости, дамби, порти і загалом розвивати інфраструктуру в інших країнах. Усіх, через які проходить Шовковий шлях. Але все пішло не за планом.
Минулого року Aid Data видали звіт. Там видно, що всі ці країни, які розвиваються, заборгували Китаю більше 1 трлн доларів. Неприємно. Щороку Китай дає іншим країнам купу кредитів і відвертає увагу від своїх внутрішніх проблем. А їх там вистачає.
Своїми дерегуляціями Сі позбавив приватних активів найуспішніших китайських бізнесменів. Наприклад, засновника Alibaba Джека Ма позбавили контрольних прав на Ant Group. У 2020 Джек Ма критикував цю дерегуляцію, у 2021 Alibaba оштрафували за порушення антимонопольного законодавства, а в 2022 Ма втік у Японію.
Пару тижнів тому китайські лідери поставили собі за мету досягти п’ятивідсоткового економічного зростання за цей рік. Ну прям дуже амбітна мета, правда ж? Але не факт, що навіть це вийде.
Ще в давні часи в Китаї поширювалися гральні притони. Є там одне місце, де азартні ігри досі легальні. Це Макао. Але мабуть на одне таке Макао китайців занадто багато. У 2010 в Сингапурі відкрилося казино Marina Bay Sands. Воно стало одним із найприбутковіших у світі не в останню чергу завдяки китайцям. Ще тоді китайське посольство пригрозило пальчиком і попросило не спускати всі юані на ігри. У 2020 Міністерство культури і туризму склало чорний список юрисдикцій, які контролюють азартні ігри. Але поїздки туди не заборонялися.
І ось до Міністерства громадської безпеки Китаю дійшло, що кожного року китайці витрачають на азартні ігри майже 1 трлн юанів. А тепер удар для азартних гравців. Нещодавно те ж саме китайське посольство сказало, що можна стучати на всіх, хто порушив закони щодо транскордонних азартних ігор. За китайським законодавством усі ці закордонні ігри це правопорушення. Когось це зупинить? Подивимось.
Але факт залишається фактом. Зараз китайська економіка – один великий борг у казино. Бо влада роздає гроші направо і наліво, компанії не мають грошей на погашення боргів і самі китайці їх програють. Ну а тих, хто намагається будувати там якийсь високорозвинений бізнес, Сі повільно душить своїми наказами.
І ось американці заговорили, що якраз у 2027 Китай планує напасти на Тайвань. Ну в принципі зрозуміло, звідки такі висновки. Для контексту, американський адмірал Джон Акіліно сказав, що в оборонному секторі Китаю зараз рекордні показники. З моменту Другої світової. Збільшили кількість винищувачів і військових кораблів.
У ЦРУ Штатів ще в 2023 голова Вільям Бернс казав те саме. Теж 2027. Це все зрозуміло. Китай переозброюється і намагається осучаснитися, щоб отримати гарантовану перемогу над Тайванем. А це не так вже й просто.
Але кожного разу, коли я говорю про напад Китаю на Тайвань, я маю на увазі те, що Китай може напасти і без особливої підготовки. Або обрати гибрідний варіант нападу. Політичні гойдалки у Штатах, відсутність допомоги союзникам і загалом тотальна невизначеність стратегії США у світі стануть приводом. Або можуть стати.
Поки США відволікаються на свої внутрішні проблеми і не можуть повноцінно нікого підтримувати, Китай набирається сміливості. Тому 2027 рік це рік коли Китай ДУМАЄ, що буде готовий. Думка може бути хибною, і Китай може вирішити, що неготовність суперників важливіша за власну готовність.
