Святогірськ — невелике курортне місто на Донеччині, куди на відпочинок з’їжджалися туристи зі всього регіону. Тут діяла низка баз відпочинку, санаторіїв та інших оздоровчих закладів. Крім цього, до міста навідувалися паломники, адже тут розташована Свято-Успенська Святогірська лавра.
У 2014 році з початком р*сійсько-української війни до Святогірська переїхало чимало мешканців окупованих населених пунктів сходу України. Тут вони знайшли тимчасовий прихисток, а дехто — другий дім. Та з 24 лютого 2022 року через повномасштабне р*сійське вторгнення місто опинилося в небезпеці. Після важких боїв, у червні р*сійські війська захопили Святогірськ.
Під час експедиції деокупованими містами та селами ми відвідали Святогірську громаду, яку Сили оборони звільнили у вересні. Зустрілися з Володимиром Рибалкіним, начальником Святогірської міської військової адміністрації, який розповів, як велися бойові дії у Святогірську та довколишніх селах. Р*сійські війська зруйнували та пошкодили значну кількість будівель, кілька сіл громади знищені вщент. Місцеві мешканці поділилися спогадами про те, як їм жилося в захопленому місті та що змінилося, коли відбулася омріяна деокупація. Також ми познайомилися з підприємцем Романом Денисовим, який повернувся до Святогірська відновлювати готель й волонтерити. Разом із іншими небайдужими, за підтримки World Central Kitchen, він щодня готує їжу для людей, які залишилися у місті.
У серпні бійці Нацгвардії вчергове нагадали окупантам, кому насправді належить Святогірськ. Прапор України замайорів на найвищій точці міста ще до остаточного звільнення. Приклад опору Святогірська надихає й вселяє впевненість, що кожне захоплене місто й село повернеться додому.
