Я повністю прочитала інтерв'ю родини Зеленських газеті "Факти".
По перше, дякую Фактам за мінімальне редагування прямої мови. Тобто я так думаю, що редагування було мінімальним, із відео версією не порівнювала.
У Зеленського дуже своєрідна манера говорити, це словесний потік, який збиває з ніг. З того, що ніби точно можна сказати, він і далі наполягає на переговорах з путіним, ця ідея фікс нікуди не поділася.
В усьому іншому - нічого не зрозуміло.
Сьогодні з самого ранку по фб носять ніби-то його цитату про "жадібність". Я не скажу, що ця фраза вирвана з контексту, ні.
Там контекст такий, що можна вирвати і тлумачити як завгодно кожну фразу. І все одно не буде впевненості, що сам автор зрозумів, що він хотів сказати.
Тому я пропоную більше слухати військових, і менше усіх інших. Бо бачу, люди знову почали нервувати.
Для прикладу, перша-ліпша цитата з цього інтерв'ю, там де випадково пальцем тицьнула. Я вчергове перехрестилася: яке щастя, що обороною країни зайнялися інші люди, а не ось це от.
"Реальність – це сьогодні, зараз і тут. Тому вирішувати питання щодо обміну, деокупації і миру, зупинення війни – ось і вся адженда. А вона така і була спочатку, але не така конкретна. Не було конкретики в результатах поточної війни. Сьогодні, коли є та чи інша конкретика, ми розуміємо ті чи інші загрози, ризики, скільки людей там-тут, від нас багато речей залежить, але багато речей залежить від Росії. Не говорячи з ними, ми повинні тоді констатувати той результат, в якому перебуваємо. Ось дійшли сюди, ну і стоїмо, чекаємо або стріляємо. Завтра нас, наприклад, артилерією накрили – відступили. Післязавтра – пішли знов вперед."
