"Якщо ти не хочеш бути васалом, то маєш займатись розвитком сильної економіки" - Павло Вернівский

"Якщо ти не хочеш бути васалом, то маєш займатись розвитком сильної економіки" - Павло Вернівский

Якщо слабка промисловість підштовхнула Росію до нападу на Україну, то чому вони не нападають на більш слабкіші країни?

Скажу власну думку. Відповідь на це питання має дуже глибоке історичне коріння. Як ви знаєте, Росія вважає себе головною та єдиною законною спадкоємицею абсолютно всіх державотворень, які в різні історичні періоди знаходились на територіі Росіі - починаючи з Київської Русі і закінчуючи Радянським союзом. А оскільки деякі з цих держотворень, займали більші території, ніж теперішня Росія, то вони автоматично вважають ці території зонами свого впливу.

І після розпаду СРСР, Росія звичайно ж продовжила вважати Україну зоною свого впливу, постійно намагаючись змусити українську владу стати слухняним васалом. Зі своєї сторони політика української влади була досить невизначеною. З однієї сторони, вона підтримувала відносно дружні стосунки з РФ, а з іншої намагалась зблизитись з країнами Заходу. І ось ця невизначеність української політики завжди дуже сильно нервувала російську еліту.

Тут одразу потрібно сказати, що після розпаду СРСР, Україна була другою по могутності пострадянською країною і яка стала спадкоємецею третини радянських промислових потужностей і мала одну з найсильніших армій в світі. Тому враховуючи ці можливості, Україна була єдиною країною з пострадянського блоку, яка могла не боятись Росію і спілкуватись з ними на одному рівні. Дозволяючи собі те, що не могли дозволити інші країни і що створювало певне напруження у відносинах, для прикладу розподілу Чорноморського флоту.

Коли ж на дипломатичному рівні Росії не вдалось зробити Україну молодшим слухняним братом, то в хід пішли інструменти економічного шантажу. Погрожуючи зупинкою поставок енергоресурсів, від яких дуже залежала Україна.

І ось коли всі ці інструменти дипломатії та подальшого економічного шантажу не спрацювали, то саме тоді було прийнято рішення вирішувати проблему військовим шляхом.

Як писав Клаузевіц, війна це акт насилля, ціль якого навʼязати свою волю іншій стороні, коли всі інші методи виявились неефективними.

Просто на мій погляд, Росія до початку 2010-их не могла навʼязати нам свою волю військовим шляхом, через значний військово-промисловий потенціал нашої країни.

І тому спочатку вона хотіли ослабити нашу країну. Через знищення нашої промисловості та ВПК. Хоча немало для підриву обороноздатності зробили наші корисні ідіоти.

А вже потім починати війну.

Всім хейтерам скажу, що я не виправдовую поведінку ворога. А лише маю на увазі, що подібний сценарій розвитку подій можна було б передбачити. І працювати над розвитком ВПК та промисловості в цілому. Якщо ти не хочеш бути васалом, то маєш займатись розвитком сильної економіки, яка необхідна для фінансування армії та розвитком промисловості для виробництва зброї. В нас же на жаль, всі роки незалежності руйнувалась промисловість і ВПК, але це нікого не хвилювало, бо ставка робилась на те, що нас хтось захистить.