"ЮЛЯ ТЕБЕ НЕ ХОЧУТЬ" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ЮЛЯ ТЕБЕ НЕ ХОЧУТЬ" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Не щастить Юлії Володимирівні останнім часом з українцями. Не хочуть вони ходити до неї на зустрічі. Щойно прес-служба «Батьківщини» відзвітували що на зустріч з Юлією Володимирівною у Дніпрі прийшли 10 000 дніпровців. В чому дивина? В тому, що мої знайомі у Дніпрі сходили на це збіговисько і сказали що людей там було пара тисяч – максимум. Воно й не дивно. Дніпро – рідне місто Юлії Володимирівни, там гарно знають і її, і її дуже навіть небідну рідню, яка будувала собі садибки в той час як прем’єр Тимошенко по всій країні викуповувала недобудоване житло державним коштом. Через кризу, в яку Україна в’їхала з ціновою інфляцією, з від’ємним торгівельним сальдо, і геть без грошей в запасі (їх видали у вигляді «Юліної тисячі») в результаті діяльності прем’єра Тимошенко. Що далі – відомо.

Ще один приклад – Житомирщина. 5 жовтня під час прибуття Юлії Володимирівни до Житомира, під будівлею місцевої філармонії її зустріли… активісти з плакатами: «Стара пісня нової зачіски», «Новий курс на Москву», «Юля російська зозуля», тощо. Спілкуватися з активістами Юлія Володимирівна не схотіла і потрапила до філармонії через чорний хід. Де й зустрілася зі своїми прибічниками чисельністю у 400 осіб, у складі депутатів «Батьківщини», партійної масовки, і ще – педагогів, які опинилися в залі незважаючи на робочий час.

Провокація влади, скажете ви? Хай так. Але де тоді інша акція – акція прибічників Юлії Тимошенко? Їх же судячи з заяв «Батьківщини» на Житомирщині – хоч греблю гати? У день приїзду своєї лідерки, їм було б логічно прийти на зустріч з нею, то де?

А ніде. Не було прибічників ЮВТ під філармонією. І це – не дивно.

Я дуже гарно пам’ятаю, як у 2009 р., під час передвиборчої кампанії штаби БЮТ криком кричали про те, що лише в самому Києві у них 60 000 членів партій які входять до БЮТ. Член партії, як відомо (так само як і друг), перевіряється у скруті. Як зараз пам’ятаю акцію 24 квітня 2010 р., зразу після програшу виборів ЮВТ, на яку вийшли… аж 3000 людей. При чому не від БЮТ, а спільно – від РУХу, «Європейського вибору», ВО «Свобода» і БЮТ. 60 000 членів десь хутко зникли.

Те саме сталося після арешту Юлії Володимирівни. На власні очі я бачив акції під судом, де найбільш чисельним учасником були… працівники МВС. Прибічників ЮВТ і її противників там перебувало приблизно однакова кількість – разом менше ніж ментів.

До речі – про Дніпро. У 2014 р. раптом відкрилося що і у Дніпрі, і в Запоріжжі живе чимала кількість патріотів, які встали на захист рідного краю, і не схотіли вертатися до складу Росії. Очевидно, сталося таке перетворення не тільки в наслідок війни – ґрунт був і раніше. Але. На Дніпропетровщині і на Запоріжжі раніше стабільно панувала Партія Регіонів. І це – не дивно. Дмитро Чобіт, екс-депутат БЮТ колись балотувався у депутати на округу на Дніпропетровщині і залишив спогади про те, що собою являли місцеві осередки «Батьківщини». У ті часи (коли ЮВТ була незламною опозицією Кучмі) траплялося таке, що голови місцевих осередків БЮТ були колишніми офіцерами КДБ, або їздили на машинах з російськими номерами. Місцевий актив весь поміщався на одному дивані. В своєму регіоні той актив робив одну й ту саму роботу – числився для «галочки» і інколи виконував деякі накази з центру.

Навіть після Помаранчевої революції той самий Дмитро Чобіт писав, що при тому, що серед соратників ЮВТ більшість – вихідці зі сходу України, голоси Юлія Володимирівна завжди воліла відбирати на базових регіонах Ющенка. І цим – дуже радувала Партію Регіонів.

Те саме сталося під час виборів у 2010 р. – траплялося коли людям, що телефонували для місцевих осередків БЮТ, з пропозицією стати добровільними помічниками на виборах, відповідали: «Не створюйте собі кумирів». Практично те саме – з початком війни, коли Юлія Володимирівна об’явила про ініціативу «Рух опору» з формування трьох бригад територіальної оборони. Журналістів, які намагалися вступити до лав цих бригад просто місяць футболили від штабу до штабу, у яких ніхто не знав взагалі нічого ні про який «Рух опору».

Вам дивно що за такої організації, після програшу Юлії Володимирівни на виборах, у тушки втекла практично третина її фракції, а на місцях співпраця БЮТ з Партією Регіонів прийняла взагалі масовий характер? Ви думаєте, що зараз там щось принципово змінилося? Судячи з повідомлень з місць про численні випадки співпраці штабів «Батьківщини» і «Оппоблоку» - не змінилося нічого.

Тож і не дивно, що громадяни чесно говорять такому політику: «Юля, ми тебе не хочемо».

Дмитро "Калинчук" Вовнянко


Loading...
Loading...