З дідівських традицій? З рідної мови? З віри? З героїчної історії?
У одного британського історика прочитав: нація починається з бажання людей жити в одній державі. Все інше похідне.
Історія Європи дивним чином спростовує національні міфи. Бо жодна з європейських націй, не об`єднувалася суто на основі мови (окрім італійської), жодна не створювалася в рамках кордонів розселення певного етносу (окрім Португалії), і нема жодного факту об`єднання в націю на основі виключно віри.
Нації творилися бажанням мати свою державу. А вже держава творила умови для виникнення і розвитку повноцінної нації.
Нація без держави -це як равлик без мушлі. Вона беззахисна.
Але не всяка держава годиться як дім для нації. Модерна нація не терпить вождизму, сподівання на "батька народу". Різного роду "Батьки" завжди приводять національні держави до тоталітаризму, бо нація може існувати тільки в умовах демократї, рівноправ`я і народної довіри до влади.
Вона, на думку французького мислителя Ернеста Ренана "це щоденний плебісцит".
Тож годі ділити українців на "націю" і "просто громадян", на свідомих і несвідомих, на патріотів і "зрадників". Якщо не домовимося між собою, що всі, хто прагне жити в одній незалежній державі Україна, є нацією, якщо ворогуватимемо і далі, то значить: ніякої нації в нас нема. І не буде.
