Вже завтра Україна приєднається до “роумінгу ЄС”. Тобто фактично ми станемо частиною Європейського Союзу – але лише у сенсі мобільних операторів: зможемо вільно дзвонити та інтернетити у країнах Європи за своїми домашніми тарифами, не рахуючи хвилини та гігабайти у дорогущому роумінгу.
Це позитив, вкрай рідке явище за нашого воєнно-зелено-блекаутного сьогодення.
Але за цей безкоштовний сир доведеться заплатити.
Наприклад, Київстар з 1 січня піднімає тарифи приблизно на 30%.
Плюс виїхати за межі країни чоловікам 23-60 - заборонено. Ну тобто скористатися тим, зо що примусять заплатити – значна частина клієнтів банально не зможе. І оператор про це точно знає. Але платити все одно доведеться. Бо після купівлі Uklon та Helsi Київстару терміново потрібні гроші.
Також у підвищених тарифах передбачена, наприклад, велика кількість безкоштовних СМС-повідомлень та хвилин дзвінків.
Я не знаю коли ви востаннє відправляли смс, я це робив один раз за останні 2-3 роки. Так само звичайним стільниковим зв’язком користуюся пару раз на місць – та й то переважно слухаючи спам-дзвінки (перші 5-7 секунд, а потім блокую).
Більшість абонентів стільникових операторів наразі користується переважно месенджерами. А для цього потрібен доступ до Інтернету. А для цього треба купити необхідну кількість гігабайт.
Тобто по факту для десь 90% користувачів потрібний лише мобільний Інтернет. Хоча пакети гігабайтів “роумінг як вдома” вже три роки як існують в українських мобільних операторів.
От і виходить, що платять за те, чим не користуються – не лише чоловіки 23-60, але й усі інші. А тепер платитимуть ще й на 30% більше. Бо ж українці стали якось почали непристойно багато заробляти, так, Київстар?
Ну і не забуваємо про “державне регулювання”.
У нас при (наскрізь корумпованому) Держспецзв’язку є така організація “Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій” (НЦУ) яка ще у липні 2024 року поставила обов’язкову вимогу мобільним операторам: “Мережа повинна стабільно працювати протягом щонайменше 10 годин після відключення електрики”.
Послати “державу” нах оператори не могли і боялися – але нили і просили перенести терміни виконання. Закупляли акумулятори, генератори, обладнання, паливо, встановлювали то все на вежі, наймали додатковий персонал.
І ось, на четвертий рік масових обстрілів енергетики, у моєму районі мобільний інтернет так-сяк працює під час п’ятої і зовсім трошки – шостої години постійних блекаутів.
Коли поважні пани з НЦУ та Держспецзв’язку суворо вимагали від операторів вмерти, але виконати нездійсненну місію, (хоча не дали на це ані копійки) – вони, мабуть, були щиро переконані, що захищають інтереси громадян та країни. Впевнений, і зараз вони у цьому так само свято переконані.
Але бізнес завжди перекладе нові державні регуляції на плечі кінцевих користувачів – це ж давно відомий факт. Так, підкориться, так, намагатиметься виглядати лояльним. Але від свого прибутку – ні за що не відмовиться. Бо прибуток - це сенс існування бізнесу. Без прибутку йому немає причин працювати взагалі. Змушуєте нас нести більше витрат? Окей, тоді ми підвищуємо ціни. Про це зелені рагуляйтори завжди забувають. Хоча як можна забути те, чого ніколи не знав.
Про обов’язкове підвищення цін внаслідок “приєднання до ЄС” та державних регулювань я казав постійно протягом цих півтора року – на етерах, в інтерв’ю, даючи експерті коментарі.
І ось воно нарешті здійснилося. Хоча передбачити це було так само легко, як передбачити зливу, дивлячись на чорну хмару, яка суне на тебе.
До чого це я.
Халяви – її не існує в принципі. Ніщо не береться нізвідки. “Закони збереження енергії” – чули таке?
“Подарунок від держави”, “вовина тисяча”, “національний кешбек” – це розвод, бо хтось на цьому точно щось вкраде, а заплатиш, кінець кінцем – все одно ти. Хоча не одразу це зрозумієш. А якщо у тебе IQ як у води – то ніколи.
За все і завжди доведеться платити. Інколи – розплачуватися.
І за кожен свій вибір.
Питання лише наскільки то буде боляче.
