Зеленський повідомив про перемогу над тарифами: «Тарифи не зростатимуть попри будь-які ринкові коливання». Все, видихаємо, можна розходитися.
Про перемогу я прочитала на сторінці мера Дніпра; новину донесли перепостами здивовані порохоботи, які так і не зрозуміли, чому у першому коментарі під дописом Філатов згадує Порошенка, Бірюкова та Уколова, використовуючи слово «іспражняться».
Само собою, на публічну поверхню долинає відлуння великого закулісного торгу. У якому ціна на енергоресурси стала потужним важелем тиску на великих і маленьких мерів. Я правда не знаю, що б робила, якби на одній шальці терезів висіло місто з перспективою замерзнути на корню. Із усіма супутніми у вигляді розірваних труб, заморожених у квартирах пенсіонерах і пологових будинках, де породіллі гріються принесеними калориферами, а санітарки вранці розбивають кригу у відрах.
А на другій шальці – публічна похвала «найвеличнішому». Визнання його генія у якості видатного модератора, ведучого переговорів, мудрого стратега і неперевершеного політика. І високого, так.
От я не впевнена у своєму виборі. Можливо, за найбільш несприятливих обставин, навіть попросила б Ссанича присісти, щоб він нам з висоти свого зросту не затіняв сонце. Тому до мерів жодних питань, вони б’ються за інтереси своїх громад.
Питання до центральної влади і персонально до Вови, який особисто рапортує нам про тарифні досягнення. (Якщо у Зеленського нічого не тренькає і він спокійно піариться на комунальній сфері, чому я не можу обертати до нього питання з цієї сфери).
За чий рахунок банкет, власне кажучи? Якщо ви прямо заявляєте, що ринкова ціна на газ складає 30 тисяч, а населення платитиме сім, то хто компенсує цих «два проценти» різниці? Враховуючи, що Нафтогаз уже повідомив про майбутній «касовий розрив» десь на суму плюс-мінус 125 мільярдів гривень.
Ми ж пройшли цей шлях у своїх капцях іще при Януковичі, коли саме через тарифні дотації країна була доведена до банкрутства.
Що тепер? Кредити? Скорочення інших бюджетних витрат? Припустімо, вже повідомили, що частково різниця у вартості буде перекрита за рахунок бюджетів розвитку на місцях. Але ж цього мало. Невже припинять Велике будівництво? І реставрацію? А як бути з космосом? Я хвилююсь за космос, пару днів тому Уряд розписав на освоєння космосу 40 мільярдів гривень. Чи не станеться так, що ці гривні полетять не на Марс, а у трубу? Га, що... кажете, це одне і те саме? Нє, не чує баба, глуха.
Також цікаво, чи не спіткає лиха доля зарплати бюджетників. Я б на місці вчителів, лікарів та поліцаїв трохи напружилася. Хоча ні, з поліцією це перебір, визнаю.
А на закид «якщо ти сама розумна, то давай плати по 30 тисяч, а не по 7, якщо хочеш», я відповім. Ні, я не «сама розумна». Я просто розумна, як і тисячі подібних мені людей, які криком кричали рік тому – закачуйте газ, доки на рахунках «Нафтогазу» був символічний плюс у сумі 50 мільярдів, ще тоді, коли ефективні менеджери не розвернулися на повну.
Закачуйте, а також утеплюйте, оптимізуйте, модернізуйте, міняйте труби, ставте лічильники, готуйтесь до важких часів. А не кричіть про «перемогу» там, де ми маємо як мінімум проблему, а як максимум – катастрофу.
Ну не можна поводитися і говорити з народом так, ніби перед тобою рибки гуппі без мозгів.
Чи можна… я вже заплуталася.
