Уявімо на мить ситуацію. В країні немає кримінального кодексу. Ну от нема – і все. Судді судять кожен на свій розсуд, виходячи з того хто як розуміє справедливість. І от політики пропонують проголосувати за кримінальний кодекс однаковий для всіх, але в ньому легалізовані хабарі і право на згвалтування. Питання – я ж мушу підтримувати такий кодекс? Це ж краще ніж ніякий? Хай спершу такий – а там підправимо?
Гадаю ті дописувачі, які зараз радісно плескають в долоньки через прийняття закону про «ринок землі» скажуть, що так – такий кримінальний кодекс кращій ніж ніякий. Що дозвіл брати хабарі там де їх не брали і лемент дівчат який примушують до сексу силою – дрібниці порівняно з великим законодавчим кроком уперед. Право їхнє. А я вважаю, що ніж приймати ідіотський закон, краще не приймати ніякого. Принаймні – краще самому не маратися.
Зразу зауважу – я переконаний прибічник закону про ринок землі. Я підтримую ідею, що людина яка має пай, але давно живе в місті мусить мати право продати свою землю. Я не з чуток знаю, що фермери бояться інвестувати в рекультивацію земель, бо реальна ситуація коли тобі не продовжать договір оренди. Але.
Розумієте, ринок це не тільки скупчення яток з торгівцями – це ще й певні правила гри. Наприклад на кожному харчовому ринку мусить бути санстанція яка перевіряє харчові товари, і санінспектори бувають нечувано люті. Те саме з землею.
Коли нам кажуть, що Україна в компанії 4-5 країн де немає ринку земель – це дуже тупа маніпуляція. В більшості розвинутих країн продаж-купівля землі добряче регулюються. В Польщі дозволено купляти землю лише іноземцям, які проживають в Польщі останні 5 років, у Румунії і Угорщині – тільки громадянам країн ЄС. «Закон» же який просувають «Слуги народу» по факту обмежень не встановлює, тобто чималі обсяги української землі можуть опинитися у власності росіян. Правда гарно?
Не передбачені механізми земельних аукціонів. Не передбачене взяття землі у концесію. Ми навіть не знаємо скільки точно у нас землі – не завершене кадастрове оформлення банку земель країни. Ціна, яку називає уряд – одна з найнижчих у Європі, при тому що в Україні зосереджена чимала частка світових чорноземів. Я вже зараз бачу хто буде найбільше зацікавлений у законі який просуває СН – українські агрохолдинги. Якщо хтось не в курсі, власника одного з найбільших, звуть Ринат Ахмєтов.
Агрохолдинги для купівлі земель мають все – і кошти, і доступ до кредитів, і юристів які організують купівлю. Ті обсяги, які передбачені запропонованим «законом» дозволять агрохолдингам зберегти вест свій земельний банк в межах країни і навіть збільшити. Не буде в них проблем і з громадянством – вони вже громадяни України. А от чи зможе купити землю фермер?.. За гетьмана Скоропадського (1918 р.) держава створювала спеціальний Земельний банк який мусив кредитувати аграріїв як раз для купівлі землі. Нині фермерам прийдеться звертатися до комерційних банків... З усіма похідними. І це ще не повний перелік.
У нас дуже люблять ставити в приклад країни Європи, але результат у нас весь час чомусь виходить як у Мексиці або Перу. Влада і всі прибічники закону від СН нам розповідають, що запуск ринку землі зразу нас зробить аналогом Польщі або Румунії. А я от всерйоз боюся аби в нас не сталося як на Філіппінах, де земельна реформа призвела до зникнення фермерів як класу. Це лише перше читання – закон відрегулюють? Хто, «Слуги народу»? Нам мало прикладів того як СН витирає ноги об закон?
Скажіть, ну от чому б не сісти, не подумати, і не прийняти притомний закон, прийнятний для фермерів, як це пропонує ЄвроСолідарність? До речі, Світовий банк про закон від СН вже теж висловився недвозначно.
Повторюю, я прибічник ринку землі. Але – РИНКУ, а не мануалу з купівлі української землі агрохолдингам за копійчаною ціною. Погоджуватися зі мною чи ні – справа ваша. Так кримінальний кодекс з правом на хабарі та згвалтування кращій за відсутність КПК як таке. Ви ж згодні?
