"Закономірний результат" - Павло Вернівский

"Закономірний результат" - Павло Вернівский

Думаю, всі вже прочитали новину як Міністерство оборони перерахувало десятки мільярдів гривень авансу виробникам зброї. Тільки замість отримання зброі, замовлення ніхто не виконав, гроші десь зникли і зараз Міністерство оборони судиться з виконавцями щоб ті повернули гроші.

Не знаю хто як, але я особисто бачу тут закономірний результат. І цей результат виник по причині про яку багато разів писав у минулому.

В останні роки між Міністерством оборони та ВПК України склались відносини «замовника-виконавця», де кожен з учасників виконував роль незалежного гравця. Причому «виконавці» складались з дуже вузького кола учасників і до їх переліку не допускались сторонні особи.

Сама система відносин з горем пополам працювала в мирний час, коли об’єми закупівель були відносно невеликими. Однак, коли у воєнний час потреби суттєво зросли, то вона дала збій.

І найсумніше у цій ситуації, що ми не перші хто наступає на ці граблі. Подібні ситуації виникали не раз в історії. Колись вже розповідав і про Снарядний голод, і труднощі виробництва літаків у Великій Британії.

Тільки в розвинених країнах з цих проблем робили висновки. І після цього сама система відносин була трансформована. І вона вже базувалась не на незалежності виконавців від замовника, а над включенням замовника в роботу виконавців.

Тобто, вже не було так що чиновник в Міністерстві оборони сидів і чекав, що йому принесуть все готове. А створювався окремий орган державної влади, який мав допомогти виконавцям організувати роботу, координувати зусилля між різними учасниками і вирішувати проблемні питання в середині мережі виконавців.  

І це насправді є те, що називається воєнною економікою.

Нажаль, в нас з цієї ситуації ніхто висновків не зробив. І нажаль, з того що я бачу, то в нас мало хто уявляє що з себе представляє воєнна економіка.

Навіть зараз, замість того щоб повністю перебудувати систему, в нас вирішили піти шляхом найменшого супротиву. Призначили нового Міністра, який нібито відповідає за питання воєнного виробництва, але його основна функція зводиться не до організаційної ролі, а лише ролі наглядача.