Росія сильний і небезпечний ворог, якого не можна недооцінювати, але й переоцінювати їх також не варто.
1.Росія дійсно вміє грати вдовгу, але їм також не вистачає довгострокової стратегіі. Як колись війна на Донбасі поступово ослаблювала Україну, то так само в більш глобальному сенсі війна з Украіною зараз перетворилась в інструмент ослаблення Росії. Окрім того, відкусивши невеликий шматок території, Росія перетворила колишнього союзника в непримиримого ворога. Все це серйозні стратегічні помилки Росії, які показують їхні власні проблеми зі стратегією.
2.Коли кажуть що Росія має високий больовий поріг до власних втрат, то в нас чомусь забувають, що до цього часу влада Росії не оприлюднює рівень власних втрат. Чому? Тому що цей больовий поріг високий якраз через те, що народ не знає про реальну ціну цієї війни.
3.Війна в Україні показала реальну слабкість економіки Росії по відношенню до країн заходу. В даному випадку, я маю на увазі, що російська економіка має певні межі продуктивності. І відверто кажучи, російська економіка це лише жалюгідна пародія на економіку СРСР. Колись економіка радянського союзу могла випускати тисячі танків в рік. Лише завод Малишева міг випускати під 1000 танків. Зараз же в РФ нема жодного заводу, який міг би забезпечити такі темпи виробництва. А це значить, що за роки незалежності вони також багато чого втратили, хоча не так багато як ми. І мова тут не не тільки про станки з заводами. Мова також про масове виробництво в СРСР, яке було менш ефективне ніж на заході, але більш ефективне ніж в теперішній Росії.
4.Росія перед тим як напасти на Україну, досить довгий час вела підривну діяльність щоб знищити нашу промисловість та ВПК. А це значить, що якби ми за роки незалежності не просто зберегли свої можливості, які отримали в спадок, а й змогли їх розвинути та покращити, то Росія ніколи б не напала на нас.
І навіть зараз Росія воює проти нас, тому що бачить нашу внутрішню слабкість. Нашу залежність від зовнішньої допомоги. Наші фінансову залежність. І нашу неспроможність запустити ВПК. Тому вся їх гра в довгу це не якась геніальна стратегія. Це банальне очікування що Захід втомиться нас підтримувати. І без цієї підтримки ми здамося.
Тому особисто я вважаю, що зараз нам дуже не вистачає саме раціональної оцінки ситуації. Не метушіння з однієї крайності в іншу. А саме раціональної оцінки ситуації.
Маю на увазі, що перемогти ворога можна. Під перемогою я маю на увазі, звільнити території і відбити бажання на нас нападати. Адже чужі території нам теж не потрібні. Однак, для перемоги нам потрібно мобілізуватись як нації. В першу чергу мобілізувати всі свої економічні ресурси. Та максимально задіяти ресурси наших союзників, щоб ми могли б стати більш ефективніші ніж росіяни.
