Масштабний обмін, який пройшов 1 серпня й призвів до звільнення з російських і білоруських вʼязниць й таборів іноземних громадян і російських правозахисників, викликав суперечливі реакції у світі.
Оглядач британської The Times зазначає: «Реакцією має бути повна зневага до жорстокого уряду, який цинічно викрадає західних журналістів та інших «зручних» заручників, щоб обміняти їх на вбивць, торговців зброєю та шпигунів. І ще реакцією має бути здивування з приводу того, що в період майже безпрецедентної напруженості у відносинах з Росією адміністрації Байдена все-таки вдалося здійснити цю дуже непросту угоду – і звільнити в тому числі низку відважних росіян, які підняли свій голос проти порушень закону та репресій – і були змушені поплатитися за це тривалими тюремними термінами».
Теза про те, що із терористами не ведуть ніяких перемовин – красива теза, її і сам Путін використовував
А от у журналіста Frankfurter Allgemeine Zeitung протилежні висновки: «Звільнення засудженого вбивці, який, як встановив суд, за дорученням Москви застрелив у Берліні чеченця, постає поперек горла будь-кому, для кого важливі такі речі, як закон і справедливість. Але і з суто політичної точки зору ця угода – фатальна помилка. Вона є порушенням першого правила спілкування з тими, хто захоплює заручників: ніколи не виконувати їхні вимоги. Будь-кого, хто піддасться шантажу, шантажуватимуть і надалі – або той самий шантажист, або інші. Кремлю не важко знайти інших агентів, готових на Заході вбивати на його замовлення – адже тепер всі знають, що Путін своїх вбивць не кидає, а робить все можливе для того, щоб повернути їх додому».
Теза про те, що із терористами не ведуть ніяких перемовин – красива теза, її і сам Путін використовував, зокрема, під час трагічних подій у театральному центрі на Дубровці чи у школі в Беслані. Це закінчилося і загибеллю великої кількості і самих заручників й мало б стати серйозним уроком для кожного, хто використовує цю гучну, але насправді беззмістовну фразу.
Визволення українських громадян з тюрем Путіна стало пріоритетом Української держави
Тому що у момент, коли мова йде про порятунок життя і свободи людей, варто думати саме про цей порятунок, а не про довгострокові наслідки твого рішення. Це і є те, що відрізняє гуманізм від цинізму. І те, що робить демократичні держави успішнішими за диктатури. Бо там, де байдужа до чужого життя диктатура вбачає слабкість, демократія спирається на силу довіри власних громадян. І ця сила довіри є головною запорукою нашого виживання.
Саме тому визволення українських громадян з тюрем Путіна стало пріоритетом Української держави з перших днів війни ще у 2014 році. Й ми продовжуємо чекати цих обмінів й радіти, коли наші співвітчизники повертаються додому. Саме тому Ізраїль віддає сотні людей, причетних до терористичної діяльності, в обмін на життя навіть одного свого громадянина.
