"Зелене оздоровлення" - Віктор Бобиренко

"Зелене оздоровлення" - Віктор Бобиренко

У своїй інавгураційній промові президент Володимир Зеленський зокрема заявив:

"Кожен з нас – президент. Не 73%, що за мене голосували, а всі 100% українців".

Здоровий глузд підказує, що це була маніпуляція. Для тих, кому так хотілося самоствердитись на виборчих дільницях.

А ось реальний досвід показує, що не усі ми президенти.

Не президенти навіть ті, хто має ухвалювати важливі рішення.

Нині 1 червня – День захисту дітей.

Діти, закриті на карантин, здоровішими не стали. Логічно припустити, що уряд мав би потурбуватися про їхнє оздоровлення у літній період.

Як працюватимуть пришкільні табори?

Як працюватимуть заміські оздоровчі заклади, система позашкільної освіти?
В Україні близько 4 мільйонів дітей шкільного віку. Їхні батьки знову пішли на роботу. Мабуть, не у всіх є бабуся-пенсіонерка в селі, якій би можна було на літо закинути дитину.

На кого залишити дитину, коли обоє батьків працюють?

Як її оздоровити так, щоб і вірус додому не притягти?

Більшість людей відпустки вже фактично відбули. Треба працювати. Сезон літніх відпусток, коли батьки могли б взяти у відпустку дітей, буде слабеньким.

Як бути з дітьми?

Ці питання батьки ставлять уповноваженим органам на місцях. Проте кругом тиша. Ніхто нічого не знає.

Зеленський з цього приводу мовчить. Ну, він-то своїх дітей може і в Оман прилаштувати. А як бути усім простим "президентам"?

В Україні 743 дитячих позаміських заклади оздоровлення та відпочинку. Частина з них комунальні, й вони можуть вижити. Але більшість закладів приватні. І якщо сезон не відкриється, Україна втратить хоч і невелику, проте потрібну і специфічну галузь.

Оздоровлення дітей – важлива державна функція. Фактично це частина позашкільної освіти. Бо дає дитині багато корисних життєвих навичок.

Державне управління з оздоровлення дітей два роки тому передали від Міністерства молоді та спорту Міністерству соцполітики.

Рокіровка виявилася невдалою. Функцію передали, а штатів не додали.

У більшості обласних департаментів соціальної політики серйозно оздоровленням займатися ніхто не хоче.

Принцип децентралізації бюджетних коштів на оздоровлення дітей використовується лише в Сумській області. Це коли кошти, які акумульовані в облбюджеті, передаються у бюджети громад і районів у відповідності до кількості дітей.

У більшості областей використовується ризиковий з точки зору корупції метод закупівлі путівок за тендерною процедурою, а це десятки мільйонів гривень. Замовнику можна виписати умови так, щоб виграв потрібний заміський заклад за відкат у 10-20%.

Уявіть фактор ризику.

І ось днями вже почнеться літо. Директори таборів не знають абсолютно нічого.

У наших "стратегів" у Офісі президента і в уряді немає ні плану "А", ні плану "Б".

Міністерство охорони здоров’я коментує майбутнє дитячого оздоровлення вкрай примарно: "Для нас дуже важливо, щоб ризик інфікування був практично мінімальний, практично відсутній, якщо ми говоримо про наших дітей.

Тому це можливо лише на останньому етапі виходу з карантину"

Логічно було б передати можливість приймати рішення на місця.

Якщо у Сумській області немає нових випадків COVID-19, то, будь-ласка, відкривайтеся у червні.

Якщо у Чернівецькій області епідемічна ситуація цього зробити не дозволяє, чекаємо до липня.

Облдержадміністрації за своїм статусом (крім деяких випадків) ініціативу не проявляють, бо "ти начальник – я дурак" або "ініціатива карається".

Тим паче, що в деяких областях голови адміністрацій займаються зовсім не соціальними питаннями.

Знову ж, нічого не ясно з пришкільними закладами. Пришкільні табори важко назвати оздоровчими. Проте вони виконують важливу функцію: коли батьки на роботі, вони знають, що діти доглянуті.

Для відповідальних громад експерти програми DOBRE пропонували навіть систему чергових шкіл. Коли не тільки у червні, а й у липні і серпні якась школа приймає на денне перебування дітей за заявами батьків. Щоб там з ними працювали аніматори і спеціалісти з гурткової роботи. Щоб діти не тинялися.

Що буде цього літа?

Міністерство освіти і науки без міністра – як риба об лід.

Знову ж, уряд дозволив працювати спортивним секціям. А про позашкілля забув.

В Україні добре розвинена система позашкілля. Але чомусь футболом у спортивній школі займатися дозволили. А туристичним, краєзнавчим гурткам – ні.

Що поганого в тому, щоб діти в натуралістичному гуртку прийшли б годувати кроликів?

Чому не можна відкрити танцювальні гуртки?

Хіба погано, щоб пройшли байдаркові сплави?

Забули про цілу систему освіти в країні. Кабміну не до того. Він створює 500 тисяч робочих місць.

А багатомільйонна армія батьків не знає, як бути з дітьми.

Знову ж таки, зараз у нас, якщо рішення і ухвалять, то все надзвичайно зарегулюють.

До необхідних і звичних медичних довідок для перебування у таборі зараз введуть якусь дурню типу: дайте довідку, що у вас немає бабусі, яка не працює, або довідку, що обоє батьків працюють.

Чи щось таке: "А дайте довідку, що ваша дитина не спілкувалася з носіями інфекції".

Як приймати дитину в пришкільний чи оздоровчий заклад, треба запитати у самих закладів. Там знають краще, ніж у міністерствах, бо працюють не в кабінетах, а з дітьми і батьками.

Але чекаємо на нову дурість.

Поширюйте, тема актуальна для мільйонів людей, у яких діти.

Віктор Бобиренко

Loading...