Меркель усе своє канцлерське життя не любила Путіна.
Ще з його мюнхенського виступу у 2007 році, з якого, нагадаю, почалося «вставаніє Рассії с калєн».
А вже 2 березня 2014 року саме Меркель першою заявила, що Путін з’їхав з катушок.
Вона сказала м’якше: «Путін втратив реальність», але це дипломатичною мовою значить одне і те ж.
Просто треба дивитися, яка міміка фрау Меркель, коли вона дивиться на Путіна. Вона не може скрити свого роздратування.
Тобто висновок 1. Північний потік 2 – це не про любов до Путіна.
Це про тиск відповідного лобі всередині Німетчини. Просто німецький бізнес вклався у проект і хоче відбити гроші. І хоче і далі мати дешевший ресурс. Щоб заробляти більше.
Просто німецьким баригам гроші застилають здоровий глузд. І розуміння: імперія ніколи не зупиниться. І якщо Росію не зупиняти свідомо – вона – отримавши як ресурс Україну (передусім людський ресурс) – тут же вижме на танках курс на Берлін.
Але фрау Меркель не полюбила і Найвеличнішого лідера сучасності.
І дивиться на нього з ледь-прикритим презирством. Моя версія: вона весь час думає – ну чим там він міг в принципі грати на тому роялі?
Ну або із-за загального презирства кар’єрних політиків до популістів і балаболів.
Висновок 2. Просто Зеленського вона точно не любить так само, як і Путіна. Просто з іншої причини.
Тому і віддала перевагу Північному потоку, а не Зеленському.
Висновок 3. Це не пані Анжела нам щось винна. Це Зе! все прокурив. Своєю безглуздою поведінкою.
Що для тих, хто сумнівається – підтвердилося сьогодні. Коли зустрічати Меркель у Борисполі не пустили Кличка.
Це так міщанськи і по дитячому виглядало. Навіть у 90-х у пісочницях у Кривому Розі це виглядало б як западло і не по пацанячому. А для президента – це підтвердження неадекватності. І містечкової мстивості.
Кажете Зеленський порядний? Ну-ну.
Висновок 4. Сьогодні стало зрозуміло, що Зеленський ростить собі нового конкурента. І якщо основні олігархи стомляться від Бубочки – через ЗМІ стане формуватися думка: а чому б не Віталій?
Висновок 5. Ну і звісно ж, гарантій безпеки нам ніхто не дав. І по-ходу, не дасть і у Вашингтоні. Ну хіба новий Будапештський меморандум.
Але знову ж, хто даватиме гарантії неадекватному президенту?
І нації дітей, які голосують за першого зустрічного популіста.
Спочатку треба подорослішати.