Вірніше не так. Я вірю, що Україна може стати економічно розвиненою та потужною технологічною державою.
Може стати як Ізраїль чи Південа Корея.
Але для цього треба визнати, що модель «постіндустріальної аграрної держави», яку будували в Україні, виявилась нежиттєздатною. Нежиттєздатною, бо ми будували таку ж саму модель сировинної економіки, як і Росія, тільки без нафти.
І в той час коли Росія заробляла на експорті нафти і газу 200-300, то ми на агро заробляли лише 20-30 млрд.
Ну і звичайно ми докотились до того, що на момент початку війни у них було значно більше грошей ніж у нас на утримання армії.
Також треба визнати, що 30 років незалежності ми знищували науку, технології, промисловість. Причому все це знищувалось під гаслами «неконкурентноздатності з іноземною промисловістю», «станемо житнецею Європи» і так далі.
Ви наприклад знаєте, що після оголошення незалежності 30% ВПК колишнього СРСР було зосереджено в Україні? Тобто це значить, що потужність нашого ВПК була лише в 2 рази менше російського! Тобто, зараз ми могли запускати 1 ракету на кажних 2 російські. Або ж на кожних 2 випущених в Росією танки, ми могли б випускати 1. Або ж на кожних випущених 2 снаряди, ми могли б випускати 1.
І насправді, особисто я очікував що ця війна нарешті відкриє очі. Що будуть зроблені певні висновки щодо нездатності агро забезпечувати армію зброєю. І в нас нарешті звернуть увагу на промисловість.
Однак, за півтора року війни ми продовжуємо робити ті ж самі помилки.
Промисловість ледь існує і тільки за рахунок експорту та державних замовлень для армії.
Однак, і теперішніх, і майбутніх планах повоєнного відновлення, роль промисловості оцінюється по залишковому принципу. Якщо на повоєнну відбудову в нас хотять залучити 700 млрд дол, то на промисловість виділили аж 50 млрд (по факту буде значно менше).
Взагалі, навіть зараз держава продовжує свою довоєнну економічну політику, де намагається задовольнити всіх. Вірніше тих, хто має гроші та зв’язки лобіювати необхідні закони, хто має вплив призначати на посади своїх людей. І звичайно це приводить до того, що в нас навіть у війну зберігається хаотична економічна політика.
І тому я це все чудово бачу та розумію, тому так посиместично оцінюю майбутнє України.
