У чому найбільша проблема з тим, що Зеленський «у своїй голові» розраховує на «2-3 роки війни», ще й ділиться цими думками із союзниками?
Як на мене, їх кілька. І всі складаються у доволі сумну картину. Нічого для них у ОПі не змінилось.
1. «Одні слова для кухонь, інші - для вулиць».
З українцями верхівка не збирається говорити відверто. Погані новини має повідомляти хто завгодно, але не Президент і не ОПа.
А між тим наша стійкість дуже залежить від відчуття єдності, а воно - від того, що «ми не бидло, ми - не козли».
Показна діаметральна відмінність публічних заяв і кулуарних розмов суттєво підриває довіру.
Ми вже бачимо це на проблемах з мобілізацією, з поширенням депресивних настроїв і розквітом російських іпсо.
Може, досить жувати «шашлики», і час сприймати українців у спів-громадян рес публіки?
Наше виживання - таки спільна справа. А якщо ОПа думає, що в них є золотий (чи крипто-) парашут, то в історії чимало прикладів, як ці сподівання не справдились.
2. У голові верхівки - все той самий «туман», який у часи зеленого «турборежиму» угледів тодішній премʼєр Гончарук (памʼятаєте такого?)
Із союзниками не можна ділитися жалями і плачами. Вони чекають стратегічного бачення, плануі пропозицій.
Власне, те, що Туск знайшов можливим повідомити про розмову світові, це - фактично крик: «Агов, у вас проблеми!».
Якщо влада не говорить союзникам, як бачить подальші дії, а мимохідь кидається строками із прикидкою «рік туди - рік сюди», - проблема таки серйозна.
Що таке рік на фронті? Ті, хто хоча б буває там - має хоч приблизне уявлення. І ніколи не дозволив би собі отаких «прикидок». Бо перед очима очі тих, кого знав «до», і дуже чекаєш живими і здоровими «після».
А не спромігшись навіть вирішити питання строків служби, чи бодай ротації, кидаючи з трибуни ВР зневажливе «демобілізації не буде до перемоги» - дуже необачно показувати легковажність у питаннях стратегічного планування.
На «трієчку» працювати влада під час війни за виживання не має права.
3. Нічого не зрозуміли, нічому не навчились.
Зовнішня політика - це високе мистецтво. Все, що сказане, говориться не «хорошим хлопцем», а посадовою особою. Це має наслідки. Це має ціну.
Не розуміти цього на сьомому році повноважень - це навіть не про непрофесіоналізм.
… усе це складається у моторошну картину.
До того - корупційні скандали, запізнілі та неефективні рішення, якість на «щоб було»…
Ворог усе це бачить.
Йому все це - аргументи продовжувати війну.
Давно кажу: лише наша ефективність як держави, обʼєднання всіх ресурсів і можливостей явить оте чудо, за яким усі так скучили з 2022. Кожен мав би робити, що вміє. В цьому суть уряду єдності - чи вже й порятунку.
Якщо порятунок ОПу взагалі цікавить
