"Ізраїльський подарунок Путіну і Зеленський у ролі статиста" - Віталій Портников

"Ізраїльський подарунок Путіну і Зеленський у ролі статиста" - Віталій Портников

Завтра Зеленський мовчазно постоїть на церемонії в Ізраїлі, яку влаштовує російський олігарх, близький до Путіна. А Дуда відмовився. Чому і яка різниця?

Спостерігач, який не посвячений в деталі ізраїльської та єврейської діаспоральних політик, сприймає церемонії, які зараз відбуваються в Ізраїлі, досить просто. Організатори вирішили провести в єрусалимському меморіалі пам’яті жертв катастрофи скорботний захід, який присвячений 75-й річниці звільнення нацистського концентраційного табору Аушвіц.

На нього були запрошені глави держав і урядів з усього світу. Серед запрошених був і президент України Володимир Зеленський, який хотів виступити на цій церемонії. Виступити Зеленському не дали, але серед запрошених виступають тільки глави держав – провідних союзників антигітлерівської коаліції і Німеччини. Тому Зеленський просто поїхав вшанувати пам’ять жертв Голокосту.

А польський не поїхав, бо йому не дали можлиовсті виступити.

Якщо дивитися на ситуацію з польської перспективи, то в поведінці організаторів можна побачити велику нелогічність. Так, президент Польщі не представляє провідну країну антигітлерівської коаліції. Але він представляє країну, на території якої знаходиться Аушвіц. І велика частина жертв цього табору смерті – якраз громадяни Польщі. Тому відмова організаторів президенту Польщі виступити на церемонії у Варшаві сприйняли як образу і Анджей Дуда в Ізраїль не полетів.

Ще більш дивним виглядає те, що на церемонії, яка зібрала десятки глав держав і урядів з усього світу, відсутній Рон Лаудер, президент Всесвітнього єврейського конгресу. Чому він не приїхав? Чи могли його не запросити?

І тут клубок починає розмотуватися – від церемонії, присвяченої пам’яті жертв Голокосту в бік великої політики, яка не має ніякого відношення до цих жертв. Ізраїльські медіа стверджують, що головним організатором всіх заходів в Яд Вашем був В’ячеслав Кантор, російський мільярдер і президент Європейського єврейського конгресу (і глава ради Яд Вашем), якого вважають людиною, близькою Кремлю. А керівництво меморіалу і уряд Ізраїлю всього лише погодилися з проведенням такого важливого заходу, який зібрав в Єрусалимі десятки важливих гостей.

При цьому, якби церемоній в Єрусалимі не було б, головним і єдиним заходом за участю глав держав і урядів, представників єврейської діаспори і які пережили Голокост стали б церемонії на місці Аушвіца, в польському місті Освенцім. І так, через кілька днів там зберуться практично всі учасники. З однією важливою відмінністю: Володимир Путін в Польщу не запрошений.

Не знаю, чи потрібно комусь пояснювати, що бізнес будь-якого російського олігарха – тим більше, такого впливового як Кантор – залежить від прихильності влади. Що без цієї прихильності олігарх – не олігарх.

Очевидно, що присутність Путіна на урочистостях в Яд Вашем в якості однієї з головних дійових осіб не була головною метою ні керівництва цього шановного меморіалу і дослідницького центру, ні уряду Ізраїлю. Ізраїль був зацікавлений в самій церемонії, в можливості ще раз нагадати світові про Голокост на найвищому рівні – і в Єрусалимі.

Зате це було головною метою ініціативи В’ячеслава Кантора, який, як це прийнято у росіян, використовував пам’ять про загиблих і інтереси єврейської держави для того, щоб догодити людині, від якої залежить його благополуччя, його бізнес. Для того, щоб не була помітною відсутність Путіна в Польщі. Для того, щоб президент країни, яка розв’язала нову війну в Європі в ХХІ столітті, міг похизуватися в ролі глави держави-визволителя і розповісти про своє бачення минулого.

І якщо відсутність Дуди – це протест проти небажання побачити роль і місце Польщі в трагедії Аушвіца, то відсутність Лаудера, який, зрозуміло, буде в Освенцімі – це протест проти згоди з таким підходом до пам’яті про єврейські жертви. Зрештою, Лаудер представляє саме євреїв діаспори і має повне право на такий протест.

Я, звичайно, міг би написати тут абзац про те, що конкуренти Кантора в Росії постійно звинувачували його в зв’язках з українським олігархом Ігорем Коломойським, що в єврейській діаспоральних політиці Кантор і Коломойський протистоять Лаудеру і з цієї точки зору приїзд Зеленського в Яд Вашем був частиною їх спільної зацікавленості.

Але я не буду цього писати з однієї простої причини: на тлі великого міжнародного представництва присутності або відсутності Зеленського в Єрусалимі ніхто б не помітив.

І якщо інцидент з Дудою – саме тому, що Аушвіц у Польщі і з Польщі починалося масове знищення євреїв, саме тому, що церемонії в Ізраїлі та Польщі паралельні – став скандалом, то історія з виступом і невиступом Зеленського або з його присутністю чи неприсутність – подія внутрішньоукраїнського масштабу.

І в Ізраїлі відмову приїхати могли б помітити хіба що через єврейське походження українського президента: ось, єдиний, крім Реувена Рівліна, президент-єврей не відвідує церемонію в Яд Вашем. Та й по всьому.

Знову-таки, Ігор Коломойський міг би хотіти присутності Володимира Зеленського в Єрусалимі не для того, щоб догодити Володимиру Путіну, а для того, щоб насолити Рону Лаудеру, вічному опоненту Кантора і компанії. Але я не готовий детально розбиратися в цих інтригах, які не роблять честі їх учасникам.

Я хочу відзначити зовсім інше, що не стосується церемонії в Яд Вашем.

Коли російські олігархи єврейського – або будь-якого іншого походження – вкладають ресурси в будь-які проекти в інших країнах, вони роблять це не з любові до цих країн і не з любові до євреїв. І не з поваги до пам’яті жертв.

Вони роблять це з любові до Путіна. Тому що любов до Путіна – це доступ до грошей. А гроші вони люблять по-справжньому. Більше, ніж євреїв і навіть більше, ніж Путіна.

До проекту меморіалу в київському Бабиному яру цей висновок відноситься повною мірою.

Віталій Портников


Loading...
Loading...