Бідою для виноградарів стали хвороби мілдью та оїдіум (борошниста роса) винограду.
Оїдіум — це борошниста роса винограду, мілдью несправжня борошниста роса. Це різні хвороби, що викликаються різними збудниками, а об'єднує їх те, що обидва захворювання відносяться до грибкових, а також те, що і мілдью, і оїдіум здатні знищити практично весь урожай винограду.
«Щоб перемогти ворога, нам потрібно знати, чим він дихає, з чого складається, всі його вразливі місця»
Дійсно, цього року хвороби винограду оїдіум та мілдью настільки прогресують, що з ними не справляються навіть досвідчені виноградарі. І це напряму пов’язано з погодними умовами, а саме — дощовим прохолодним літом.
Ці грибкові захворювання завезли до нас з Північної Америки у 18 столітті, до цього у європейських країнах їх ніколи не було. Вони швидко поширювалося, і у Франції, Італії, Німеччині, а у нас в Причорномор’ї ними були вражені всі виноградники. Ліки від оїдіуму винайшов вчений, француз з міста Бордо, який близько 100 років тому винайшов бордоську суміш — поєднання у певних концентраціях розчину мідного купоросу та негашеного вапна.
Як я вже казав, це грибкове захворювання, його збудник — сумчастий гриб Uncinula necator, і як для будь-якого гриба, йому потрібна волога для росту й розмноження. Як після дощового літа й осені ми збираємо велику кількість грибів у лісі, так і цей невидимий для нашого ока, мікроскопічний гриб, інтенсивно розповсюджується, його спори розносяться вітром і вражають виключно виноград.
Є невразливі сорти — «Лідія», «Ізабелла», виду Вітіс Лабруска, завезені до нас з Північної Америки, у них свій природний імунітет до цієї хвороби. А сорти винограду, поширені у нашій місцевості, такого захисту не мають.
Коли спека — виноград чудово розвивається, в Азії, наприклад, оїдіуму немає, тому що там майже немає дощів і повітря сухе.
Виноградом я займаюся з 2009 року, були роки — сухі та аномально спекотні, то я взагалі не проводив жодного обприскування, або ж всього одне. Виноград був на «ура».
«Цю хворобу можна порівняти із стрімким розповсюдження вогню при пожежі»
Тепер я зупинюся на причинах і розповім, як потрібно проводити обробку виноградних кущів у дощові літа, як цього року. Цей гриб любить вологу і температуру повітря плюс 23-25 градусів, розмножується до тих пір, поки тепло. Тобто, якщо пройшов дощ, особливо нічний, виноградний лист півдоби або добу мокрий, це означає, що склалися ідеальні умови для виникнення хвороби, тож відразу потрібно проводити профілактичне обприскування, так би мовити, на упередження. Інакше мікроскопічна спора гриба попадає на листок, пускає гіф, який висмоктує всі поживні речовини з листка, листок береться плямами, сохне і гине. Він вражає і ягоди, і молоді пагони. Інкубаційний період збудника оїдіуму — 13-15 годин. Вітром і дощем спори розносяться на сусідні виноградники і на сотні кілометрів. Наше завдання — не дати спорі прорости, або коли вона проросла, знищити її, щоб вона не розросталася. Цю хворобу можна порівняти із стрімким розповсюдження вогню при пожежі, жодна хвороба на плодових культурах не розвивається так швидко, як оїдіум. За 2-3 дні виноград, який стояв гарний зелений, стає сухим, іржавим, покривається сірим нальотом. У такому разі його вже не воскресити, що б ви не робили. Через те, щоб перемогти ворога, нам потрібно знати чим він дихає, з чого складається і всі його вразливі місця. Якщо цього не знати, можна безліч разів бризкати незрозуміло чим і не досягти бажаного ефекту.
«Взагалі цього року я бризкав виноград 6 разів, вперше за 13 років»
Тож пункт перший. Якщо склалися сприятливі умови для грибка — вологість, температура 23 і вище і лист винограду мокрий 10 і більше годин, ми повинні дочекатися, поки листок висохне. На мокрий листок обприскувати не можна. Але дощ може тривати і 24 години. І ось тут важливо: в залежності від того, в який час листок мокрий, вносяться різні фунгіциди.
Наприклад, після дощу листок мокрий 13-15 годин, вийшло сонечко і він просох, тоді використовуємо ізраїльський препарат «Шавіт» в розрахунку 20 г на 10 літрів води, обов’язково з прилипачем (в його якості можна використовувати господарське мило). Прилипач необхідно додавати при всіх обприскуваннях, це дуже важливо, для того щоб розчин рівномірно розподілявся і якомога довше залишався на рослині.
Після обприскування ми обов’язково записуємо дату внесення і назву препарату у зошит або календар, який буде у вас завжди перед очима. Вести його потрібно ретельно, інакше можна півсезону робити все правильно, а в кінці сезону щось не записати і все зіпсувати. 13-14 днів «Шавіт» буде захищати наш виноград.
Цьогорічний парадокс у тому, що всі дощі випадали в ніч. Я такого ще не пам’ятаю. Минулі роки потужні дощі йшли зранку або в обід, а сонце припекло — і все швидко висихало, спора не встигала прорости, бо спека вище 30 градусів пригнічує розвиток хвороби. А цього літа все по-іншому. Є таке визначення — епіфітотія, це вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби рослин. Ось цей рік якраз і став таким ідеальним для мілдью та оїдіуму. Тому якщо у двотижневий період після першої обробки знову пройшов дощ, листок був мокрим до 15 годин, знову склалися ідеальні умови для гриба. Знову, хочеш — не хочеш, а довелося бризкати. Бризкати потрібно препаратом «Шавіт» у розрахунку 20 г на 10 літрів води плюс до нього додаємо 30 г препарату «Дітам М 45» з прилипачем. Побризкали і записали у зошит дату і назву препарату.
Знову проходить 13-14 днів, період очікування, знову дощ, як у цьому році, знову потрібно обробляти. Але препарати слід чергувати або використовувати бакові суміші, бо хвороба звикає до них, виробляється стійкість.
Третій раз обприскуємо препаратом «Курзат» або «Ридоміл Голд» в розрахунку 50 г одного з них на 10 л води плюс прилипач. Ці препарати захищають виноград 20 днів. Занесли дату внесення і назву препарату в зошит.
Якщо знову складуться сприятливі умови для оїдіуму, доведеться обробляти ще й четвертий раз, але можемо повторити препарат «Курзат» або «Ридоміл Голд» з прилипачем. Один і той же препарат можна використовувати 2 рази підряд, але не більше.
Через 20 днів — п’яте обприскування у разі дощу або потужної ранкової роси, яку теж не любить виноград. У цей період ягода вже велика, майже зріла, і системним препаратом, який потрапляє у всі органи рослини і виводиться 20-25 днів, користуватися не бажано. Використовуємо контактний препарат «Дітан М 45» з розрахунку 50 г препарату на 10 л води плюс прилипач, або 1-% бордоську суміш: на 10 л розчину 100 г мідного купоросу + 150 г негашеного вапна. Бордоську рідину слід готувати правильно, у пластикових чи емальованих відрах, не металевих. Спершу розводять «молоко» — вапно розчиняють у 2 літрах гарячої води (не більше 50°С); в такій самій кількості гарячої води окремо розводять мідний порошок. Далі обидва розчини доводять холодною водою до об’єму по 5 л кожен.
Потім купорос повільно вливають у вапняний розчин, постійно розмішуючи до однорідності. Бордоську суміш необхідно постійно розмішувати, щоб всі крупинки максимально розчинилися. Під час приготування обов’язково вдягніть гумові рукавички та маску. Після приготування варто виміряти концентрацію міді в готовому розчині, взяти залізний дріт чи довгий цвях та занурити у розчин — він не повинен покриватися рудим нальотом, що означатиме надлишок міді у розчині.
Цього року після моєї п’ятої обробки линув такий дощ, що змило все. Якщо так сталося, знову обробляємо або «Дітам М 45» або 1-% бордоською сумішшю. Ці препарати не проникають в рослину, легко змиваються водою і виноград можна їсти.
Останній раз виноградна лоза обробляється 5-% розчином залізного купоросу (500 г купоросу на 10 л води) перед тим, як зайти в зиму, коли з неї опало листя. Збудник оїдіуму зимує на лозі, тож її слід скупати у прямому сенсі.
