Мої колеги пошукали на президентському сайті відповідний указ про припинення громадянства такого собі Ореста Березовського, він же московський митрополит в Україні Онуфрій. Указу не знайшли. Звідки й обґрунтовані припущення, що такого указу могло й не бути.
Цілком справедливі перестороги.
Особливо після колишнього скандального указу, за яким припинялося громадянство в Корбана, Коломойського та ще групи осіб.
От у Корбана гарантовано припинили, а з Коломойським досі нічого не ясно. То в одному суді його розглядають, як громадянина України, то в іншому він уже фігурує, як особа без українського громадянства. Це клачика шахрайських схем отого наперсточника Zе та його підопічних.
Але в чому тут правова суть?
Укази про персональні дії щодо простих, непублічних громадян України закономірно є конфіденційними, бо людина, яка сама з певних сімейних чи інших підстав подала заяву про вихід з нашого громадянства (а такі - це практично весь масив отих припинень громадянства), як і особа, яка набуває громадянство (а тут уже море зловживань влади!), має право на конфіденційність. Тому зміст таких указів не оприлюднюється.
Це якраз законно.
А в чому злочин Zе (а тут є реальний злочин)?
Це абсолютно незаконне засекречення змісту указу і самого його факту.
Zе незаконно поміняв статус таких указів і замість "не для друку/конфіденційно" присвоїв їм статус "секретно".
І через це навіть фігурантам таких указів, наприклад, Корбану, не надали змоги ознайомитися з підставою його недопуску в Україну, що практично унеможливлює оскарження самого Указу у Верховному Суді. Тільки за здогадами та якимись витоками це прояснилося.
Тому перше - це незаконне засекречення.
Друге - приховування самого факту існування указу.
Він має бути виставлений на сайті в переліку (про Онуфрія йдеться в указі №451 або 449 за 2 липня).
А далі мають написати: "Указ №... З питань громадянства. Текст не для друку / конфіденційно".
Це приховування - не просто описочка, це вже завершений склад злочину.
І на останок. Конфіденційність тексту таких указів має служити збереженню приватності простих громадян, але в жодному випадку не публічних осіб. Тут абсолютне табу.
Але влада якраз такі матеріали старається засекретити — і про себе самих, і про важливих для себе осіб.
Для чого? А згадайте справу Коломойського.
У випадку Онуфрія, найімовірніше, указ таки був під №449 або 451 (там переважно послідовно йдуть два укази: про припинення та про набуття громадянства) у загальному ширшому списку.
Але, якщо шантаж спрацює й Онуфрій пообіцяє Zе пряму підтримку на виборах, анафему на Порошенка, а ще відкати від церковного бізнесу й, можливо, створення іконок із ликом нашого зеленосяйного, а ще, якщо москва дуже попросить, то, як і в Коломойського, виявиться, що ніякого громадянина Березовського в указі нема. От інші звичайні приватні особи є, а Онуфрія нема!
А на всі здивовані вигуки:
"Дядь Вова, а ви тут часом не в наперстки загралися?" — буде відповідь:
"А де ви бачили докази? Пакажитє ваші пруфи! Не було ніколи про Онуфрія в указі!"
Так працюють zелені шахраї.
Тому й приховують не текст указу стосовно приватних непублічних осіб, а секретять сам факт існування таких указів...
