За даними BBC, росія здійснила найбільшу за останні тижні атаку на Україну, випустивши 574 дрони та 40 ракет, повідомили в Повітряних силах. Українські військові заявили, що знищили 577 цілей. У Львівській області одна людина загинула, ще четверо постраждали, пошкоджено понад 20 будівель, серед них житлові будинки та дитсадок. У Мукачеві на Закарпатті поранено 15 осіб після удару по заводу американської електроніки. Атака відбулася на тлі активізації мирних ініціатив: після зустрічі Дональда Трампа з володимиром путіним на Алясці та переговорів у Білому домі за участю Володимира Зеленського та європейських лідерів. Президент України заявив про готовність зустрітися з путіним у Швейцарії, Австрії чи Стамбулі, але відкинув ідею переговорів у Будапешті через політику Віктора Орбана. Зеленський наголосив, що Москва поки не демонструє готовності до змістовних перемовин. Водночас Україна завдала ударів по нафтопереробному заводу в Ростовській області рф та по складах дронів у окупованому Донецьку. Київ знову закликав союзників надати додаткові системи ППО.
За інформацією BBC, в Італії затримали громадянина України за підозрою в причетності до підриву газопроводів Nord Stream у Балтійському морі, повідомили німецькі прокурори. Чоловік, відомий як Сергій К., був арештований у провінції Ріміні. Його підозрюють у тому, що він входив до групи, яка орендувала яхту в порту Росток і заклала вибухівку біля данського острова Борнхольм у вересні 2022 року. Вибухи пошкодили три з чотирьох трубопроводів, що з’єднували росію з Німеччиною, посиливши енергетичну кризу в Європі. Офіційно жодна сторона не взяла на себе відповідальність, а Київ неодноразово заперечував свою участь. Німецькі слідчі ще торік видали ордер на арешт іншого підозрюваного – дайвера Володимира З..Тепер затриманого Сергія К. після екстрадиції мають доставити до Німеччини для допиту. Прокуратура заявила, що він «сильно підозрюється у спільному вчиненні вибуху та саботажу, який підриває конституційний лад». Прямих доказів причетності України, росії чи інших держав наразі немає.
Як повідомляє CNN, спецпосланець США Стів Віткофф передав медаль від володимира путіна родині американця, який загинув, воюючи на боці росії у 2024 році, повідомили в адміністрації. Йдеться про 21-річного Майкла Глосса, сина заступниці директора ЦРУ з цифрових інновацій Джуліани Галліни. Путін вручив Віткоффу орден Мужності раніше цього місяця, і частина оглядачів розцінила це як дипломатичний жест із підтекстом. Однак сам Віткофф наголосив, що його вчинок був актом співчуття: «Це не про те, за кого він воював, а про біль втрати дітей і заклик покласти край війні». ЦРУ назвало смерть Глосса особистою трагедією сім’ї, підкресливши, що хлопець мав проблеми з психічним здоров’ям. Віткофф, який активно бере участь у мирних ініціативах, нещодавно супроводжував Дональда Трампа на саміті з путіним в Алясці та проводив переговори у Москві й Саудівській Аравії. Він заявив, що досягнуті домовленості щодо гарантій безпеки для України можуть стати «переломними», хоча щирість намірів Кремля залишається під питанням.
За даними New York Times, в Україну прибули 6 000 тіл загиблих, переданих росією в межах домовленостей про обмін, досягнутих під час переговорів за посередництва США. На залізничній платформі в Одеській області розгорнули польову лабораторію, де працюють шість бригад експертів: слідчі, патологоанатоми, криміналісти та співробітники спецслужб. Кожне тіло отримує 17-значний код, проводяться експертизи, ДНК-тести та збираються особисті речі. За словами голови обласного бюро судмедекспертизи Тетяни Папіж, така система — перша в Україні й дозволяє пришвидшити ідентифікацію без навантаження на морги. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що процес може тривати понад рік, адже деякі мішки містять останки кількох людей. Для сімей загиблих це шанс завершити багатомісячні очікування. Так, киянка Тетяна Дмитренко впізнала серед переданих тіл свого чоловіка Олександра, який загинув під Бахмутом ще у 2023 році. «Найгірше було чекати й не знати. Тепер я маю спокій — він удома», — сказала вона.
New York Times зазначає, що росія заявила, що наполягає на участі у майбутніх гарантіях безпеки для України, що викликало різку критику з боку Києва та європейських партнерів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав «утопією» ідею обговорювати безпекові питання без Москви. Україна та Захід відкидають цю вимогу, нагадуючи, що саме росія розпочала агресію проти України ще у 2014 році й розв’язала повномасштабну війну у 2022-му. Європейські лідери вважають «абсурдним», що країна-агресор може бути гарантом безпеки держави, яку вона атакувала. Адміністрація Дональда Трампа заявляє про «прорив» у переговорах, стверджуючи, що володимир путін погодився на західні гарантії безпеки для України, подібні до статті 5 статуту НАТО. Проте росія продовжує наполягати, що гарантії можливі лише без присутності іноземних військ в Україні й за обов’язкової участі самої рф. Фактично Москва повторює позицію переговорів 2022 року, коли пропонувала заблокувати вступ України до НАТО та вимагала, щоб усі гаранти, включно з росією, спільно ухвалювали рішення про будь-яку військову допомогу Києву. Це, на думку аналітиків, давало б Кремлю право вето на оборону України. Європейські офіційні особи визнали глибоку розбіжність у позиціях. Президент Фінляндії Александер Стубб прямо заявив: «Російське бачення гарантій безпеки кардинально відрізняється від нашого».
Як повідомляє The Guardian, голова німецької асоціації військових Андре Вюстнер , який представляє понад 200 тисяч діючих і відставних військовослужбовців, застеріг лідерів НАТО від «наївності» у дискусіях про можливе розгортання миротворчих або безпекових сил в Україні. У коментарі він наголосив, що це завдання не можна зводити до символічної присутності: «Недостатньо буде кількох генералів і невеликих військових підрозділів у штабі в Україні. З самого початку потрібно чітко дати зрозуміти путіну — і підкріпити це міжнародними силами — що ми абсолютно серйозно ставимося до безпекових гарантій». За його словами, якщо буде створена «коаліція охочих», то від кожної великої держави, такої як Велика Британія, Франція чи Німеччина, знадобиться щонайменше по 10 тисяч військових для довгострокового розміщення в Україні. Це, підкреслив він, стане серйозним викликом для вже перевантажених і недостатньо оснащених європейських армій. Таким чином, дискусія про потенційні гарантії безпеки для України переходить у практичну площину: якщо Захід дійсно хоче надати їх, доведеться говорити не лише про політичні декларації, а й про готовність до масштабного та тривалого військового залучення.
