Цілі росії на 2026 рік.
Після поразки під Києвом і відступу в 2022 році росія провалила чотири стратегічні цілі: політичну дестабілізацію України, економічне та енергетичне виснаження, розкол суспільства, підрив міжнародної підтримки. Єдине, що лишається в рф – присутність їх армії на частині українських територій. Втім, на фронті також росія не досягла своїх цілей.
Про це пише Андрій Коваленко, керівник ЦПД РНБО.
Російська економіка ослаблена, армія несе великі втрати, а режим і еліти існують тільки завдяки війні, яку підживлює ідеологічно пропаганда.
Саме тому 2026 рік стане роком гібридної ескалації.
Путін не знає, що таке мир, якщо це не «капітуляція України», якої не буде. Тому продовження ескалації для рф за будь-якого сценарію – неминуче.
У 2026 році росія буде діяти по кількох напрямах.
1. Саботаж – удари (диверсії) проти європейської оборонної промисловості, логістиці та ланцюгах постачання зброї Україні. Перші спроби вже відбувалися, підрив колій в Польщі, пожежі на оборонних підприємствах Європи. Цією діяльністю займається ГРУ та СЗР рф.
2. Дезінформація і когнітивна війна – максимальний тиск під час виборів у Європі, зокрема в Угорщині, та на виборах у США – неминучий. Фінансування пропаганди зростає на мільярди.
3. Примус і залякування – системні військові демонстрації, порушення повітряного й морського простору, ядерна риторика як інструмент психологічного тиску, «орєшніки» – традиційна стратегія страху для ультиматумів у дипломатії.
Але варто розуміти: економіка війни для росії нежиттєздатна без підтримки країн Глобального Півдня. Реальні воєнні витрати наближаються до пізньорадянських рівнів, доходи від нафти й газу впали на третину, суверенний фонд тане, а війна коштує значно дорожче, ніж Кремль визнає публічно. росії вигідна пауза.
Конвенційні можливості вичерпуються: темпи наступу вимірюються десятками метрів на день, втрати – сотнями тисяч, радянські запаси техніки закінчуються, а нове виробництво не перекриває втрат, хоча росія нарощує кількість ракет, дронів, танків і гелікоптерів.
Водночас Європа досі не вибудувала повноцінного стримування гібридних атак – саботаж, кібератаки та диверсії часто сприймаються як окремі «інциденти», а не елементи системної війни. Європа уникає реальності, мілітаризація вкрай повільна, готовність суспільств до загроз – незадовільне. Система протидії дезінформації відповідає мирному часу, а не активній когнітивній війні, яку вже декілька років проти Європи активно веде рф.
Стратегічний вибір Заходу простий – подвоювати тиск, якщо режим путіна обере війну.
Обмеження російського ВПК, якщо рф обере мир.
Формула, в якій путін прикривається миром і продовжує мілітаризацію, гарантує ще більшу війну з часом.
Путін робить ставку на те, що Захід не готовий карати росію нижче порогу статті 5.
2026 рік дасть розуміння, чи Європа засвоїла цей урок – або Кремль спробує зламати Захід гібридно там, де не зміг військово. І потім почне новий наступ на Європу.
