ЯК ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ПРИВАТИЗАЦІЮ СТРАТЕГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ
Отже, Німеччина розпочала процес приватизації компанії SEFE — це колишня «Gazprom Germania», яку Берлін забрав під контроль у 2022 році. Нині це вже не просто колишній актив російського «Газпрому», а важлива частина газової системи Німеччини.
Відразу зазначу, що Євросоюз дозволив Німеччині врятувати цю компанію державними грошима, але натомість поставив умову: до кінця 2028 року держава має скоротити свою частку до 25% плюс 1 акція (тобто Берлін зобов'язаний продати не менше 75% цієї компанії).
Але це буде, не як у нас в Україні - просто продаж стратегічного цілісного майнового комплексу в одні руки того чи іншого місцевого олігарха, а навпаки: Німеччина має намір поєднати вимоги Брюсселя, гроші інвесторів та власний контроль над енергетикою, а саме:
- виведення на фондову біржу через IPO (в Україні під час приватизації не було жодного IPO на УФБ);
- продаж частини бізнесу;
- поділ компанії на частини;
- можливе об'єднання з «Uniper», яку німецька влада теж має приватизувати до кінця 2028 року.
У чому головне значення такого підходу до приватизації? Справа в тому, що Німеччина хоче ефективно виконати триєдине завдання:
- виконати вимоги ЄС;
- залучити довгі гроші інвесторів;
- не втратити контроль над критичною газовою інфраструктурою.
Тобто формально стратегічний актив німецька влада продає великому приватному капіталу, але залишає реальні важелі впливу за державою. Простіше кажучи, частку віддадуть ринку, але при цьому трубу, сховища й стратегічний вплив просто так не відпускатимуть.
Це такий підхід до приватизації стратегічного об'єкта, де держава віддає велику частку в акціонерному капіталі, але при цьому зберігає контроль над тим, що пов'язане з енергією, безпекою і критичною інфраструктурою країни. Ну, як у логіці блокчейну, коли токени можна частково роздати ринку, але ключові вузли мережі та управління - все одно залишаються у тих, хто тримає інфраструктуру.
