1. Сили оборони України завдали масованого удару БПЛА по підприємству «Тольяттикаучук» у Самарській області росії.
- «Тольяттикаучук» є одним із найбільших нафтохімічних підприємств країни та входить до групи «Татнефть». Завод спеціалізується на виробництві синтетичного каучуку, полімерів, мономерів, продуктів органічного синтезу та компонентів для паливної промисловості.
- Ключовою продукцією підприємства є бутадієн-стирольний та ізопреновий каучук, які використовуються у виробництві шин і широкого спектра гумотехнічних виробів. Ця продукція застосовується в автомобільній галузі, промисловості, транспортному секторі та спеціальній техніці.
- Удар по «Тольяттикаучуку» став черговою атакою на російський промисловий комплекс, який забезпечує стратегічними матеріалами різні галузі економіки країни.
2. Україна атакувала великі нафтохімічні підприємства в Татарстані та Самарській області.
- У ніч на 12 червня українські безпілотники завдали ударів по кількох об'єктах паливно-енергетичного комплексу росії, зокрема по великих нафтохімічних підприємствах у Татарстані та Самарській області.
- Однією з цілей став завод «Нижнекамскнефтехим» у Татарстані — один із найбільших нафтохімічних комплексів росії. Підприємство, що належить «Сибуру», виробляє синтетичний каучук, пластики, полімери та іншу хімічну продукцію, яка використовується в різних галузях промисловості.
- Також під удар потрапив нафтопереробний завод «Танеко» у Нижньокамську, що належить «Татнефти». За повідомленнями російських джерел, на території підприємства спалахнули пожежі.
- Попередньо повідомляється про пошкодження установок первинної переробки нафти та резервуарів для зберігання сировини.
- Потужність заводу становить понад 16 млн тонн нафти на рік, що робить його одним із найбільших НПЗ країни. Атака стала черговим ударом по російському нафтовому та нафтохімічному сектору.
- Від початку року українські дрони регулярно атакують НПЗ, нафтобази та хімічні підприємства, що вже призвело до скорочення переробки нафти, дефіциту пального в окремих регіонах і різкого зростання цін на бензин.
3. Видобуток нафти в росії падає вже шостий місяць поспіль. За даними ОПЕК, після пікового показника у листопаді 2025 року на рівні 9,38 млн барелів на добу виробництво зменшується щомісяця.
- У травні середньодобовий видобуток становив 9,009 млн барелів. Таким чином, за пів року росія втратила близько 370 тис. барелів на добу, або майже 4% від листопадового рівня.
- Поточний обсяг видобутку також на 690 тис. барелів нижчий за квоту, виділену росії в межах угоди ОПЕК+. Однією з причин спаду стали регулярні удари українських безпілотників по об'єктах нафтової інфраструктури.
- Атаки виводять з ладу потужності зі зберігання, перекачування та переробки нафти, ускладнюючи роботу галузі. Додатковий тиск створює нестача інвестицій, яка дедалі сильніше позначається на можливостях підтримувати видобуток на зрілих родовищах та розвивати нові проєкти.
4. У росії почала сповільнюватися реалізація національних проєктів через проблеми з фінансуванням.
- Виконання національних проєктів у росії дедалі більше відстає від затверджених планів. Станом на 1 червня витрати за цими програмами становили 2,25 трлн рублів, або лише 34,5% від річного плану. Відставання від графіка досягло 7,1%.
- Найгірша ситуація спостерігається у високотехнологічних напрямках, які кремль раніше називав ключовими для забезпечення технологічного суверенітету країни.
- Зокрема, проєкт «Засоби виробництва та автоматизація» виконано лише на 18%, «Нові атомні та енергетичні технології» — на 18,3%, «Ефективна транспортна система» — на 18,2%, а проєкт «Економіка даних і цифрова трансформація держави» — на 26,9%.
- Також відстає програма технологічного забезпечення біоекономіки, рівень виконання якої становить лише 30%. Уряд уже був змушений переглянути фінансування окремих проєктів, а також зменшити підтримку агропромислового комплексу та низки регіональних програм.
- Уповільнення реалізації національних проєктів створює додаткові ризики для російської економіки.
- Відставання у сферах автоматизації, цифровізації та розвитку нових технологій посилює технологічний розрив із провідними світовими економіками та ускладнює вирішення проблеми дефіциту робочої сили, яка стає дедалі гострішою через війну та демографічну кризу.
5. Індія заявила, що купувала російську нафту після 2022 року на прохання США.
- Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар заявив, що Нью-Делі почав активно закуповувати російську нафту після початку повномасштабної війни не лише через вигідну ціну, а й на прохання США, які прагнули не допустити різкого зростання світових цін на нафту.
- За словами міністра, у 2022 році Вашингтон закликав Індію збільшити закупівлі російської нафти для стабілізації глобального нафтового ринку. Він наголосив, що індійська влада керувалася насамперед ціною та доступністю ресурсів.
- Джайшанкар пояснив, що після запровадження західних санкцій проти росії європейські країни почали активно купувати нафту на Близькому Сході, яка традиційно постачалася до Індії.
- У результаті Нью-Делі був змушений шукати альтернативні джерела постачання, і російська нафта стала одним із них. Міністр також розкритикував суперечливий підхід США до санкцій проти російського нафтового сектору, заявивши, що в цьому питанні переважали економічні інтереси, а не принципові міркування.
- Заява індійського міністра фактично підтверджує, що після втрати європейського ринку росія змогла зберегти значну частину нафтового експорту завдяки попиту з боку азійських країн.
6. У Бельгії російського бізнесмена засудили до п'яти років ув'язнення за обхід санкцій. Суд у Брюсселі засудив російсько-бельгійського бізнесмена до п'яти років
- позбавлення волі за незаконні поставки до росії хімічних речовин і товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися, зокрема, у виробництві вибухових матеріалів. Слідство встановило, що бізнесмен відігравав ключову роль в організації експорту до росії понад 400 тонн продукції, частина якої перебувала під санкціями Європейського Союзу.
- Серед поставлених товарів були датчики для виявлення та контролю вибухів, а також оксид ітрію, який використовується у високотехнологічних галузях, зокрема у виробництві оптики, лазерів та електронних компонентів.
- Суд визнав, що діяльність бізнесмена була кваліфікована як «політичний злочин» через сприяння постачанню до росії продукції, яка має стратегічне значення.
- Європейські країни дедалі активніше переслідують осіб і компанії, які допомагають москві отримувати доступ до технологій та матеріалів, необхідних для підтримки промисловості й військового виробництва попри міжнародні обмеження.
7. США продовжили дозвіл на імпорт російської нафти до Японії до кінця 2026 року.
- Міністерство фінансів США продовжило до 18 грудня 2026 року дію ліцензії, яка дозволяє транспортування та постачання нафти з російського проєкту «Сахалін-2» до Японії.
- Виняток поширюється лише на нафту, призначену для японського ринку. Ліцензія діє з 2022 року та регулярно продовжується через побоювання щодо енергетичної безпеки Японії.
- У 2025 році Токіо також вивів нафту з «Сахаліну-2» з-під дії цінової стелі, встановленої країнами Заходу для російської нафти. Крім того, США до грудня продовжили дозвіл на проведення окремих фінансових операцій, пов'язаних із цивільною атомною енергетикою, за участю низки російських банків, які перебувають під санкціями, включно зі «Сбербанком», ВТБ, «Газпромбанком» та іншими фінансовими установами.
- Навіть на фоні санкційної політики окремі винятки для російського енергетичного сектору продовжують діяти з міркувань енергетичної безпеки союзників США.
- Водночас залежність окремих країн від російських енергоресурсів залишається одним із факторів, який дозволяє москві зберігати частину експортних доходів попри міжнародні обмеження.
8. Кіпр закрив усі візові центри в росії.
- Посольство Кіпру оголосило про припинення роботи всіх візових центрів на території росії. З 15 червня подати документи на отримання кіпрської візи можна буде лише безпосередньо в консульському відділі посольства в москві або в генеральних консульствах у Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та Краснодарі. У диппредставництві пояснили, що робота візових центрів припиняється через завершення терміну дії договору з оператором BLS International.
- Після запровадження у 2025 році обов'язкової здачі біометричних даних російські громадяни вже були змушені особисто з'являтися для подачі документів. Тепер процедура стане ще менш зручною через скорочення кількості пунктів прийому заяв. З
- акриття візових центрів створює додаткові труднощі для росіян, які планують поїздки до Кіпру. Це ще один приклад поступового звуження можливостей для громадян росії отримувати консульські та візові послуги за кордоном після початку повномасштабної війни проти України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
