Цей текст «The Economist» для мене – один з найбільш лякаючих за останній час. Майже так як повідомлення про приліт балістики десь поруч. Я знаю, тепер і ви знайте про прогноз Карсона Блока — засновника компанії Muddy Waters Research.
Якщо ви вважали, що світова фінансова криза була серйозною…
Вже за кілька років штучний інтелект витіснить значну частину високооплачуваних фахівців у сфері знань у всьому світі. Сукупний попит постраждає, а надходження на пенсійні інвестиційні рахунки стануть від’ємними в чистому вираженні: працівники не просто припинять вносити кошти, а й будуть змушені знімати їх.
Ці відтоки будуть надходити переважно з пасивних інвестиційних фондів, зокрема з фондів, що відстежують індекс S&P 500. Хоча під час таких викупів кожна складова продається пропорційно до її ваги в індексі, вплив на ціну не буде розподілений рівномірно. «Мегакапи» у сфері ШІ, які сприяли зростанню індексу, такі як Nvidia, Microsoft та Amazon, — це також компанії, чиї оцінки найбільше залежали від механічних пасивних надходжень у ролі граничного покупця. Як не дивно, але в результаті саме компанії, що стоять за революцією в галузі штучного інтелекту, ймовірно, зазнають найбільшого падіння цін.
Штучний інтелект перебуває на переломному етапі, коли великі мовні моделі вдосконалюються з нелінійною швидкістю, яка незабаром стане експоненціальною, оскільки вони самі кодують своїх наступників. Найдосвідченіші користувачі ШІ — це співробітники технологічних компаній. Використовуючи моделі поточного покоління, вони в багатьох випадках скоротили команди, які раніше налічували півдюжини працівників або більше, до одного. Є підстави вважати, що протягом трьох-чотирьох років ШІ замінить 15 % робочих місць у широкій сфері інтелектуальної економіки США.
Два контраргументи — це «парадокс Джевонса» (історичний досвід, згідно з яким нові технології, що підвищують ефективність, також збільшують попит, створюючи тим самим нові робочі місця, які компенсують втрати) та скептицизм щодо нахилу кривої впровадження. Обидва ці аргументи виявляться помилковими.
Здатність людства до інновацій та винаходів явно випереджає його здатність адаптуватися до своїх інновацій та винаходів. Потужність моделей ШІ подвоюється приблизно кожні шість місяців. Це означає, що працівники, які втратили затребуваність, не зможуть розвинути навички, щоб використовувати ШІ як інструмент, а не конкурувати з ним.
Навіть якщо попит на послуги та товари зросте через зниження витрат і цін, багато працівників, які втратили роботу, все одно залишаться непотрібними, а ще більше працівників стануть такими через появу наступних поколінь моделей. ШІ матиме настільки глибокий вплив на структуру витрат і ціноутворення підприємств, що нездатність швидко його впровадити стане питанням виживання для значної частини економіки.
Втрата робочих місць непропорційно сильно торкнеться високоосвічених, добре оплачуваних працівників, чиї пенсійні заощадження є рушійною силою американських фондових ринків. Майкл Грін із Simplify Asset Management продемонстрував, як пасивне інвестування призвело до «зламаних» фондових ринків, які на рівні індексів значною мірою визначаються притоком коштів на пенсійні рахунки. Його дослідження, а також дослідження інших авторів, показують, як пасивне інвестування призвело до появи мультиплікаторів на сукупному ринку та щодо окремих акцій, через що чистий приплив або відтік одного долара має набагато більший вплив на акції, в які він інвестується, — можливо, аж до мультиплікатора 75–100 для найбільших компаній.
Індекс S&P 500 перетворився на індекс, який створює власний імпульс для своїх найбільших складових. Оскільки десять провідних компаній зараз становлять безпрецедентну частку ринкової вартості, індекс більше не є диверсифікованим кошиком, а є концентрованою пасткою волатильності. Коли професійні інвестори почнуть знімати кошти зі своїх рахунків для погашення іпотечних кредитів, наслідки для ринку будуть раптовими та різкими, оскільки пасивні фонди будуть змушені продавати індекс, щоб задовольнити вимоги про викуп збиткових інвесторів, які втратили свої позиції.
Як не дивно, компанії з найвищими мультиплікаторами, які становлять найбільший ризик з точки зору чистого відтоку капіталу, — це здебільшого ті, що входять до складу «стеку» штучного інтелекту. Коли гіпотеза про витіснення робочої сили підтвердиться, саме ціни на акції цих зірок «нового світу» зазнають найсильнішого падіння.
Результатний обвал цін на акції, особливо в поєднанні зі зниженням сукупного попиту, сам по собі буде достатнім, щоб спричинити фінансову кризу масштабу глобальної кризи 2007–2009 років, а то й більшу. Проблеми в балансах приватних кредитних та страхових компаній цілком можуть погіршити ситуацію. Зниження ліквідності в глобальному масштабі вплине на вартість усіх активів. Дефляційний тиск посилюватиметься.
Хороша новина полягає в тому, що криза майже 20-річної давнини надала політикам перевірений на практиці алгоритм дій для відновлення ліквідності та рефляції активів. Погана новина полягає в тому, що стабілізація фінансових ринків буде для урядів найлегшою частиною завдання. Набагато складніше їм буде впоратися з перебудовою суспільства, яка стане наслідком масового витіснення високопродуктивної робочої сили.
Зрештою, ще одна іронія полягає в тому, що революція штучного інтелекту призведе до світу, в якому багато споживачів більше не матимуть доходів, щоб брати участь у цій революції. Перебудова суспільства, в якому економічне зростання відокремилося від зайнятості, — це завдання, до якого сучасні політичні структури, м’яко кажучи, не готові. Ми станемо свідками не лише всеосяжної ринкової корекції, а й кінця існуючого соціального договору. Щодо політики та державних заходів, як каже старе прислів’я, «ви ще нічого не бачили».
