Ще один тиждень війни в Україні завершився, і настав час для чергового огляду, хоча моя увага все ще частково прикута до трагікомічної історії довкола ізраїльсько-американсько-еміратської авантюри проти Ірану, а надто до спроб Вашингтона "зрозуміти, що пішло не так" тепер, коли Трамп уже вкотре "припинив бомбардування".
Мене тішить, як багато хто одразу втішає себе паралелями з В'єтнамом: мовляв, супротивника закидали бомбами – і все одно програли. До цього додається типова для Заходу дурість: зводити "В'єтнам" лише до участі США, тоді як насправді йшлося про шість-сім різних, часто зовсім не пов'язаних між собою війн у Південно-Східній Азії з 1945-го до 1990-х.
Але навіть така паралель – хибна. Одна з головних причин поразки альянсу США-Ізраїль-ОАЕ у війні проти Ірану полягає в тому, що він не зміг ударити по КВІР там, де це справді боляче: бомбардування шкіл, риболовецьких флотів, сотень медичних закладів, університетів, портів, мостів і залізниць, об'єктів очищення й опріснення води та безлічі хибних цілей просто не може принести перемогу у війні.
Нездатність усвідомити це – типовий симптом сучасного Заходу, де тотальна дурість і деградація здатності тверезо аналізувати панують буквально в усьому. США та Ізраїль не програли через те, що суперник протримався довше: їх переграв суперник, який зрозумів асиметрію збройного конфлікту краще за всі покоління американців від 1770-х та ізраїльтян від 1930-1940-х років відповідно. Настільки краще, що перетворив асиметричну війну на війну рівних сил, а Вашингтон і Тель-Авів досі цього не усвідомили. Так. Прочитайте ще раз: вони програли війну супернику, який перетворив асиметричну війну на війну рівних сил.
Чому?
Причина в тому, що цілі армії добре оплачуваних радників і аналітиків десятиліттями не здатні тверезо мислити, а вони тим часом демонтували всі механізми суспільного контролю над владою – на користь надбагатих расистів, педофілів і нацистів, які ухиляються від податків, натомість платячи бідним людям із "третього світу", щоб ті пояснювали їм, наскільки вони нерозумні. І тепер вони дивуються, як щось могло піти не так.
Причина "зупинки" IQ47 – не лише виснаження запасів зброї, а й дефіцит компетентних стратегічних умів, яких замінили безвідповідальні войовничі расисти та прихильники переваги одних груп над іншими. Це лише симптом політичної системи, яку не просто підпорядкували приватним і комерційним інтересам, а й свідомо очистили від військової експертизи заради ідеологічної чистоти. У березні-квітні цього року Трамп та його "секретар невідомо чого" звільнили понад 30 генералів, кожен із тридцятирічним досвідом, на догоду "радникам", чиї уявлення про Близький Схід застрягли на рівні карикатури. Адже головне у цій війні – недооцінити противника, якого всі вони систематично відмовляються розуміти, чи не так? Це має підтвердити перевагу білих – чи що?
Агов, є й хороша новина: Ізраїлю, США та ОАЕ цього разу пощастило. Якби Тегеран відмовився від стриманості Хаменеї та його одержимості стратегією "око за око" й від 28 лютого вів тотальну війну так, як робив останні два тижні, виснаження ізраїльсько-американсько-еміратської сторони було б не просто болючим, а катастрофічним. Натомість КВІР надто довго дотримувався цієї лінії, чекаючи, поки у Вашингтоні вичерпається політична воля.
Це не означає, що так буде завжди: навіть КВІР здатен вчитися на власних помилках, а от Захід – ні. Та навіщо перейматися? Навіщо приймати таке "богохульство", та й хто я такий, щоб про це говорити? Тому маса західних "експертів" і далі заперечує реальність, зокрема те, хто насправді задає темп цього конфлікту. І знову можу лише порадити: є лише одне місце, де варто шукати відповіді. Тобто стежте далі. Це ще не кінець. Нетаньягу так сказав.
Далі про Україну… де Зеленський продовжує танцювати англійський вальс догори дриґом: один крок уперед, два назад. Він не може прожити й дня, не демонструючи в соцмережах рівень власної некомпетентності. Цього разу він наказав завдати удару по іранському торговому судну, що прямувало до росії Каспійським морем. Український безпілотник пролетів понад 1000 км і подолав численні рубежі російської протиповітряної оборони – і все це заради того, щоб влучити в корабель, убити одного моряка й поранити іншого. Цей дрон міг би значно ефективніше прислужитися Україні, вдаривши по одному з російських НПЗ чи ракетних виробництв, а натомість його витратили на провокацію.
Навіщо? Щоб продемонструвати "хоробрість"? "Помститися"? Дати сигнал про "спільних ворогів" на чолі з купкою корумпованих некомпетентних невдах і прихильним до росії Ізраїлем? Чи є якась інша клята причина? І чи планує Зеленський тепер бити й по Білорусі, КНР, Казахстану, Ізраїлю, Греції та Індії? Адже підстав для цього значно більше, ніж для удару по Ірану.
Не можу назвати цей крок інакше, ніж вчинком "лідера", який настільки відчайдушно намагається зберегти актуальність у західному медійному циклі, що готовий провокувати не просто велику регіональну державу, а державу, яка щойно довела здатність витримати три чи чотири великі війни з Ізраїлем і США разом, "хоч би що це коштувало". Типова ідіотська й безглузда поведінка Зеленського, який веде перевиборчу кампанію замість того, щоб воювати за порятунок України.
Звісно, Вашингтон, Лондон, Брюссель та інші кивнуть у відповідь, а Берлін, "оплот цілковитої нездатності аналізувати сучасні збройні конфлікти", у кращому разі зауважить, що "українці роблять за нас брудну роботу". Тим часом Тегеран уже дав зрозуміти, що його терпіння не безмежне, тож наслідки можуть не обмежитися цифровою сферою.
Передаю слово Дональду Гіллу.
Загальна ситуація: паливна криза росії та стан фронту
Не дивно, що дефіцит і перебої з пальним у росії та її армії посилюються. За даними одного опитування, 70% військовослужбовців повідомили про проблеми з лімітами пального або труднощі з його пошуком, особливо на півдні. Деяким пожежним службам і лікарням пального бракує. Регіони з холодним кліматом, яким належить робити зимові запаси, або не мають на це коштів, або вже стикаються з дефіцитом, тож купити пальне ніде. Наразі воно ще є, але його менше, тому темпи постачання нижчі, а ціни вищі. Через уповільнення постачання дещо знижується і споживання пального, а темпи економічної активності трохи сповільнюються, унаслідок чого скорочуються й податкові надходження від економічної діяльності та продажу пального. Ситуація погіршиться приблизно за два-три тижні – саме стільки часу потрібно пальному, щоб пройти весь ланцюг постачання.
Нафта й далі надходить, проте НПЗ, які через пошкодження не можуть її переробити, змушені експортувати сировину з дисконтом через брак нафтових сховищ. Частину переробних потужностей уже відновили, інші заводи натомість пошкодили – цикл ударів і ремонтів триватиме.
Дедалі гостріші проблеми росії з паливом і надалі підриватимуть її економіку та боєздатність армії. Через те, що Трамп у своїй війні з Іраном не зміг знайти способу бодай вийти в нуль, ціни на нафту знову перевищили позначку 100 доларів за барель, що вигідно для російського нафтового експорту. У другому кварталі 2026 року доходи росії від експорту нафти перевищили показники аналогічного періоду минулого року. Те саме стосується експорту російських нафтопродуктів, зокрема пального, хоча ці доходи скоротяться через заборони на експорт пального. Зросли й доходи від експорту скрапленого природного газу, причому ЄС залишається головним покупцем російських СПГ і трубопровідного газу.
росія зірвала спроби України експортувати аграрну продукцію Чорним морем, а Україна, своєю чергою, унеможливила для росії транспортування зерна Азовським морем, тож росії дедалі складніше перевозити Чорним морем і зерно, і нафту. Казахстан припинив транспортування своєї нафти російським трубопроводом і Чорним морем. Вищі витрати на перевезення зерна та менші врожаї й обсяги російського експорту вдарять і по найбідніших регіонах світу.
Кампанія проти Wildberries триває, що додатково скорочує податкові надходження до російського бюджету. На відбудову повністю знищеного складу піде до 18 місяців, хоча можливо, що замість цього будуватимуть менші, децентралізовані склади, навіть якщо вони менш ефективні.
Інфраструктура Криму й надалі руйнується, а росія готує плани виведення значної частини своїх військових із півострова. Постачання російських військ на півдні хоч і триває, але дедалі повільніше, поступово "душачи" угруповання. Це можна порівняти з рівнем насичення крові киснем у 90%.
Після місяців важких авіаударів у районі Шахового росіяни спробували прорватися бронетехнікою під Добропіллям; результат був цілком очікуваним на цьому етапі дронової війни.
росія продовжує повільно просуватися в районі Слов'янська, є ознаки українського просування біля Лимана та Комара, хоча деталей мало. У Костянтинівці російські та українські підрозділи повністю перемішалися.
Попри ці локальні "мікропросування", лінія фронту загалом завмерла – обидві сторони готуються до російської мобілізації, очікуваної у вересні.
Чернігівщина
Одразу за кордоном 50-та бригада знищила невеликий паливний склад. Цю бригаду сформували у травні, забравши особовий склад і техніку з інших, і без того недоукомплектованих, бригад.
Куп'янськ
Дрони знищили 155-мм самохідну гаубицю "Богдана". У Куп'янську атакували російського військового.
Слов'янськ
росія повільно просувається на підступах до Миколаївки.
Унаслідок авіаудару по Слов'янську загинули п'ятеро людей, знайдено нерозірвану бомбу. Ще двоє загинули під час того самого удару – вцілілі ховалися біля своєї багатоповерхівки, що горіла.
Костянтинівка
Масштаб боїв у місті ілюструє те, що, за даними України, всередині нього перебуває до 145 російських військових. 18 липня в місті 21 російський військовий загинув і 6 було поранено, а також уражено шість укриттів. Якщо ці цифри точні, втрати росіян за один день становили 18%. Через постійні втрати й безперервну інфільтрацію ці показники постійно змінюються. Кількість українських військових у місті не оприлюднюють, але обидві сторони тримаються розосереджено через постійне спостереження з дронів, яке спричиняє удари безпілотників, артилерії та керованих авіабомб.
Прибуття 425-го штурмового полку дало йому змогу зосередитися на західному березі річки, а 100-й механізованій бригаді – на східному. Відсутність відео зі 100-ю бригадою цього тижня може пояснюватися, серед іншого, тим, що вона мало пересувалася, тоді як 425-й полк займав позиції та зачищав російські.
Клеман Молен зібрав геолокаційні дані в місті за останні 40 днів з одного джерела. Я публікую геолокаційні дані з двох джерел, які збігаються на 80-90%. Обидва методи дають лише невелику вибірку реальних позицій: 40-денна вибірка повніша, оскільки відео з кожної ділянки з'являються не щотижня, а 7-денна –актуальніша. Інші розбіжності залежать від того, які саме відео переглядали фахівці з геолокації. Зрештою, це лише загальні ознаки тенденцій. Орієнтовний маршрут інфільтрації пролягає місцевістю, що забезпечує певне укриття та маскування, як-от лісосмуги.
Дружківка, розташована приблизно за 10 км на північний захід від Костянтинівки, переживає типову деградацію, що спіткає будь-який населений пункт поблизу російських військ. Із довоєнного населення у 67 тисяч залишилося близько 4 тисяч мешканців. Електрики, газу й водогону практично немає, люди користуються колодязною водою. Комунальники, які намагаються відновити електропостачання, гинуть і дістають поранення. Будівлі поступово руйнуються.
Покровськ
Важкі російські авіаудари в районі Шахового тривають місяцями – масштабна спроба наступу на цьому напрямку була лише питанням часу.
Підрозділ "Фенікс" раніше був підрозділом безпілотних систем штурмової бригади прикордонників "Помста", доки його не вивели зі складу бригади й не розгорнули в полк. Росія "заради старих часів" спробувала провести біля Добропілля атаку бронетехніки ротного масштабу, втративши 9 танків, 2 інші бойові броньовані машини, 3 РСЗВ і кілька десятків членів екіпажів та піхотинців.
Дві колони техніки рухалися з Новоекономічного та Воздвиженки в напрямку Шахового. 1-й корпус "Азов" Національної гвардії України атакував їх, улаштував мінні загородження перед оборонними позиціями та знищив розгорнуті понтонні переправи. За чотири години бою знищено 7 танків, 6 інших БМП, 2 РСЗВ, 47 мотоциклів та іншу легку техніку, а також 123 російських військових, ще 29 було поранено.
День, коли протидронові системи суттєво підвищать живучість техніки, настане, але не сьогодні. Танк, знищений у Маяку спецпідрозділом "Омега", був обладнаний комплексом активного захисту "Арена-М", покликаним захищати від протитанкових керованих ракет, РПГ та FPV-дронів.
Комар
225-й штурмовий полк провів операцію із зачистки кількох сіл на глибину до 8 км від умовної лінії фронту й захопив у полон 64 росіян. росіян витіснили з Філії, а їхню контратаку зупинили.
Запоріжжя
Перетин кількох кілометрів відкритого поля неминуче привертає увагу – 65-та бригада атакувала російську штурмову групу на квадроциклах. російський дрон із реактивним двигуном влучив у локомотив пасажирського потяга.
Так у 2026 році атакують українську електроенергетичну інфраструктуру: біля лінії фронту її уражають FPV-дронами на оптоволокні, у тилу – "Геранями".
Одеса
росіяни потопили вантажне судно.
Окуповані території
Після удару дрона по вагону-цистерні потяг залишає по собі шлейф вогню.
Навчанню в росії загалом не надають великого значення, а розширення мобільних вогневих груп визнали важливішим за створення справді боєздатних підрозділів. Одна така група покинула позиції, рятуючись від українського дрона.
Українські удари по інфраструктурі роблять Кримський півострів дедалі менш керованим. росія готує списки особового складу Чорноморського флоту, цивільних працівників та їхніх родин для евакуації. До переліку увійшли 4-та армія ВПС і ППО, 166-та дивізія морської інженерної служби та 1127-й ремонтний завод ракетно-артилерійського озброєння. Також подати дані про особовий склад мають медичні заклади, зокрема 1472-й військово-морський клінічний госпіталь із філіями, місцеві військові санаторії, судово-медичні лабораторії та газета Чорноморського флоту "Флаг родины". До директиви включено й інфраструктурні об'єкти – 102-ге підприємство електромереж, регіональне управління доріг, військовий парк "Патріот" і філії Центрального військово-морського музею. Чи евакуюватимуть інші військові структури, із перехоплених документів невідомо.
Більша частина Криму залишається без електроенергії – це наслідок ударів по підстанціях, і все це посеред літа, на тлі дефіциту питної води.
20 липня уражено 6 компонентів ППО в Єйську (навпроти Маріуполя через Азовське море) і 2 – на окупованій частині Запорізької області; 22 липня – 1 танкер, 10 вантажних суден і 2 буксири.
20 липня уражено 19 підстанцій, 22 липня – 13, а 24 липня – ще 19. У Маріуполі атакували склад пального і постачальний об'єкт, після чого здійнявся великий стовп чорного диму.
У Криму людям доводилося купувати QR-коди, щоб отримати норму пального – 20 літрів на тиждень. Навіть наявність коду не гарантувала, що пальне буде: частину кодів деактивували через його відсутність. Кошти за деякі "чорноринкові" коди надходили до фонду закупівлі вантажівок для FPV-підрозділу 110-ї бригади України, хоча загальна сума невідома. Проблеми з електрикою, водою, продовольством і газом однаково зачіпають і колонізаторів, і місцевих мешканців.
Колону вантажівок, що очікувала на переправу біля зруйнованого Чонгарського мосту, атакували. Частина дронів літає нижче, щоб уникнути мобільних вогневих груп та інших засобів ППО, і чимало вантажівок знищують саме на дорозі, яку росія вважає підконтрольною собі. Понад 25 підрозділів завдають ударів середньої дальності в секторах обстрілу, що перекриваються, а паливні вантажівки залишаються пріоритетною ціллю.
У червні щодня уражали в середньому 19,5 вантажівки, у липні – вже 20,8, і це попри посилення російської ППО на трасах.
