Баб-
ель-Мандебська протока.
Її назва перекладається як «Ворота сліз». Красиво. Є кілька версій походження цієї назви. Перша пов’язана зі складною навігацією. Протока вузька
— близько 30 кілометрів у найширшій частині — а в районі проходів є сильні течії, вітри, рифи й складні навігаційні умови. Тому з нею історично пов’язували небезпеку для
мореплавців.
Друга версія — романтичніша. Стара арабська легенда розповідає, що колись Аравійський півострів і Африка були єдиним цілим, але потужний землетрус
розірвав їх. Море увірвалося між двома берегами, а багато людей загинуло. Їхні плач і голосіння нібито й дали протокі назву «Баб-ель-Мандеб» — «Ворота сліз».
Хусити.
Тут також варто почати з назви. Це угруповання в Ємені саме себе так не називає. Їхня офіційна назва — «Ансар Аллах», тобто «Прихильники Бога». А назва «хусити»
походить від прізвища Хусейна Бадр ад-Діна аль-Хусі.
Рух почав формуватися у 1990-х роках навколо «Молоді віри» — релігійно-просвітницького руху єменських зейдітів.
Одним із його засновників був Хусейн аль-Хусі, релігійний діяч і колишній депутат єменського парламенту. Згодом він очолив рух і виступив проти уряду президента Алі Абдалли
Салеха. У 2004 році Хусейна аль-Хусі вбили урядові сили. Але рух не зник. Після його загибелі його очолив спочатку батько, а потім молодший брат Абдул-Малік аль-Хусі, який керує
ним і сьогодні. Назву «Ансар Аллах» рух використовує вже багато років, але у світі їх досі називають хуситами.
Чого вони хочуть?
Якщо дуже спрощено — влади
в Ємені. Хусити виступають проти єменського уряду, який вважають залежним від Саудівської Аравії. Вони спираються на зейдитську традицію — шиїтську течію ісламу, історично
поширену на півночі Ємену. Але зводити їхню мету просто до «влади зейдітів» було б неправильно. Це водночас політичний, військовий, релігійний і антизахідний рух. Особливо
жорстко вони виступають проти США та Ізраїлю. Іран для них — головний зовнішній партнер, постачальник зброї та технологій. Але називати хуситів просто іранською армією в
Ємені теж неправильно. У них є власні інтереси й власне керівництво.
Ми за кого?
Коротко — Україна за міжнародно визнану владу Ємену і проти хуситів.
У липні хусити почали активні бойові дії проти Саудівської Аравії. Вони скористалися моментом, коли весь регіон був втягнутий у війну навколо Ірану, а Ормузька протока
фактично опинилася під серйозним обмеженням для судноплавства. Саудівці через це почали втрачати нормальні можливості експортувати нафту.
Так, у них є
альтернативний шлях — через Червоне море. Саудівська нафта може йти до порту Янбу по трубопроводу East-West Pipeline, а звідти — морем. Сам трубопровід має довжину близько
1200 кілометрів і за нормальних умов може транспортувати приблизно 4–5 млн барелів нафти на добу. Але тут виникла проблема: тиждень тому Саудівська Аравія тимчасово
зупинила його роботу після атаки дронів. Відповідальність за удар взяли на себе хусити. Тобто, саудівці мають одночасно кілька проблем із експортом: Ормуз сильно обмежений, East-
West Pipeline пошкоджений, а на виході з Червоного моря — хусити.
Тут залишимо нафту в спокої. Вона важлива. Але зараз на перше місце виходить торгівля.
Баб-
ель-Мандеб — частина великого морського маршруту: Індійський океан → Аденська затока → Баб-ель-Мандеб → Червоне море → Суецький канал → Середземне море. Це один із
головних морських коридорів між Азією та Європою. До початку нинішніх криз через Суецький маршрут проходило близько 12–15% світової морської торгівлі. І саме тут ховається
причина «глибокої занепокоєності» Китаю – країни, яка дала привод написати цей текст про хуситів. Країни, балістичними ракетами яких Саудівська Аравія нині відбивається від хуситів.
Декілька годин тому Reuters написав, що Китай приватно звернувся до Тегерана з проханням допомогти стримати єменських хуситів. У свою чергу, про це Пекін
попросила Саудівська Аравія. За даними Reuters, це послання було передано через міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі, який цього тижня прибув до Китаю.
Джерела агентства повідомили, що Тегеран відповів: стабільність і мир у регіоні залежать від припинення війни між США, Ізраїлем та Іраном.
Китайські чиновники не висловлювали прямих погроз і не натякали на те, що Пекін намагатиметься чинити економічний тиск на Тегеран, якщо той не скористається своїм впливом на хуситів, повідомили Reuters три іранські джерела.
У відповідь на запит агентства Reuters Міністерство закордонних справ Китаю заявило:
«Китай не бажає, щоб регіональна напруженість поширювалася на Ємен та Червоне море. Ескалація регіональної нестабільності не відповідає інтересам жодної зі сторін».
Не дивіться на сухий тон офіційного повідомлення китайського МЗС. Пекін в ярості.
Китай залежить від стабільних поставок енергоносіїв, а його промисловість залежить від стабільного морського сполучення з Європою. Якщо Баб-ель-Мандеб стає небезпечним або закривається, кораблі змушені обходити Африку через мис Доброї Надії. Це означає більше пального, довший час у дорозі, дорожче страхування і більшу потребу в суднах.
Тобто проблема для Китаю — не тільки нафта. Проблема — весь торговельний маршрут між Азією та Європою.
Саме тому, не довго думаючи китайці пішли до іранців, аби ті цикнули на хуситів і ті припинили бикувати в Баб-ель-Мандебської протоці. Чи буде вписуватися Тегеран – невідомо. Так, він може. Але чи захоче…
Тегеран залежить від Китаю. В той час як цивілізований світ гидує мати справи з Іраном, Пекін купує там товари та сировину. 80% іранської нафти купують сааме китайці. Тому втратити підтримку тих, від кого ти залежиш, демонстративно не виконати їх прохання і не приборкати хуситів буде означати охолодження у відносинах, втрату підтримки, грошей… та майже всього.
З іншого боку, коли тільки був перекритий Ормуз, Алі Акбар Велаяті, головний радник верховного лідера Ірану, виступив із попередженням, заявивши, що Іран розглядає Баб-ель-Мандеб як наступний Ормуз:Якщо Білий дім наважиться повторити свої дурні помилки, він незабаром зрозуміє, що одним кроком можна порушити глобальні потоки енергії та торгівлі
Тож, Баб-ель-Мандеб це засіб тиску Ірану на США для припинення війни. І тому, може хай хусіти трохи «покачають ситуацію»? Бо, Білий дім помилок вже наробив.
Хуситів часто називають «іранськими проксі». І це не безпідставно: Тегеран останні років 20-ть постачає їм зброю, технології та допомагає з військовою підготовкою. Для Ірану хусити — дуже зручний інструмент. Вони можуть тиснути на Саудівську Аравію, загрожувати міжнародному судноплавству і створювати проблеми американцям далеко від самого Ірану.
Але є одна проблема. Хусити — не маріонетки. Тегеран може мати на них великий вплив, але це не означає, що кожне його рішення Абдул-Маліка аль-Хусі виконує. І зараз хусити явно відчули смак власної сили. Вони захопили низку островів, міста на Червоному морі, зокрема Моху. Потім вийшли до Дубабу і острова Перім — прямо до Баб-ель-Мандебу.
Фактично вони отримали контроль над усією єменською стороною стратегічної протоки і тепер можуть набагато сильніше впливати на судноплавство. І тусовка не маленька, мова йде про 100+ тис бойовиків.
А тепер — цікавий факт на завершення. Ну що б не так адово все виглядало. Ви знали, що від назви міста Моха — al-Makha — походить назва кави? Так, це те, що ми знаємо як «мокка». У XVI–XVIII століттях через Моху вивозили єменську каву до інших країн, і в Європі назва порту поступово стала назвою самої кави.
