На Банковій знову аварія. Цього разу — не залізнична, а ментальна. Сергій Лещенко, який давно перетворився із журналіста на чергового стрілочника президентської пропаганди, кинувся воювати з мирним планом Порошенка. Причому методами, до болю знайомими за російською пропагандою: перекрути, припиши опонентові власні наміри — і героїчно їх викривай.
Лещенко приписав Порошенкові готовність вивести українські війська з Донбасу. От тільки в шести пунктах плану Порошенка такого немає!
Натомість сам Лещенко 28 жовтня в телемарафоні допускав переговори про демілітаризовану зону на Донеччині. Тобто те, що він сьогодні намагається пришити опонентові, ще вчора обговорював як можливий компроміс!
Це вже не подвійні стандарти. Це політична шизофренія пропаганди.
Порошенко запропонував шість конкретних умов: економіку війни, знищення російського воєнного потенціалу, довгострокові оборонні союзи, автоматичні санкції, контрольоване перемир'я та репарації.
А що запропонувала Банкова? Крім нескінченних презентацій, переможних селфі та дипломатичного туману — де її цілісний, публічний і предметний план миру?
Найбільша трагедія Банкової навіть не в тому, що вона не здатна сформулювати переконливу альтернативу. А в тому, що чужа конкретика для неї страшніша за власну безпорадність.
Колись Лещенко викривав маніпуляції влади. Тепер сам став їхнім машиністом. Із журналістики пересів на пропагандистський локомотив, який їде по колу.
Порошенко пропонує план, який можна обговорювати й критикувати.
Банкова пропонує Лещенка, який критикує те, чого в плані немає.
Ось і вся різниця між політикою та обслуговуванням політики.
Volodymyr Tsybulko
