2 листопада 2019 офіційно завершився практичний етап розведення сил і засобів на ділянці №2 у районі н.п. Золоте-4 Луганської області, що було однією з ключових поступок ворогу адміністрацією Зеленського восени 2019 року.
У період 2019–2021 років процес розведення сил і засобів на окремих ділянках лінії зіткнення на Донбасі (Станиця Луганська, Золоте, Петрівське) супроводжувався низкою негативних безпекових і тактичних наслідків для України.
Попри політичні декларації про прагнення до миру, цей крок критично послабив окремі оборонні позиції.
Головні негативні наслідки для безпекової ситуації:
Втрата вигідних та облаштованих позицій.
Збройні сили України були змушені залишити роками облаштовані, капітально укріплені оборонні рубежі та відійти на нові, часто менш захищені та невигідні з ландшафтної точки зору позиції.
Зайняття «сірої зони» проросійськими бойовиками.
Окупаційні війська регулярно порушували домовленості та використовували відхід ЗСУ для просування своїх диверсійно-розвідувальних груп, облаштування нових вогневих точок та мінування територій, які залишили українські війська.
Ускладнення безпеки для місцевого цивільного населення.
Жителі населених пунктів, які опинилися в зоні розведення (наприклад, у Золотому-4), де-факто залишилися без безпосереднього захисту українських військових. Це призвело до посилення психологічного тиску, мародерства з боку НЗФ та зростання ризиків потрапляння під обстріли.
Зростання мінної небезпеки.
У зонах відведення активізувалася діяльність ворожих ДРГ. Це призвело до хаотичного мінування підступів, через що у 2020–2021 роках значна частина втрат серед військових ЗСУ та жертв серед цивільних відбувалася саме через підриви на мінах та нерозірваних боєприпасах.
Інтенсифікація ворожих атак і обстрілів.
Замість деескалації, на деяких ділянках розведення та прилеглих територіях фіксувалися потужні збройні провокації. Яскравим прикладом став лютий 2020 року, коли в районі Золотого бойовики здійснили масштабну атаку із застосуванням важкої артилерії, що призвело до великих втрат серед особового складу ЗСУ.
Зниження морально-психологічного стану військових.
Наказ відходити з позицій, які утримувалися ціною життів побратимів, сприймався ЗСУ болісно, що створювало додаткове внутрішнє напруження.
Обмеження для моніторингу ОБСЄ.
Бойовики продовжували блокувати доступ СММ ОБСЄ до ділянок розведення, а також цілеспрямовано обстрілювали та знищували технічні засоби спостереження (камери місії), унеможливлюючи об'єктивний контроль за ситуацією.
Зрештою, розведення військ не зупинило агресора. Уже на початку 2021 року Росія почала безпрецедентне стягування військ до кордонів України, що остаточно продемонструвало неспроможність стратегії «умиротворення» та односторонніх безпекових поступок.
Кадри Зеленського:
3 роки тому, 2 листопада 2023 року, Україна дізналася, що рідний брат заступника голови Офісу Зеленського Ростислава Шурми Олег Шурма отримав з бюджету 320 млн грн за зеленим тарифом за сонячну електроенергію, яку він постачав окупаційним військам.
Статтю про це опублікував Time.
Ростислав Шурма втік спочатку до Німеччини, а згодом до Австрії. В Австрії ховається і його брат.
12 лютого 2026 року Міністерство внутрішніх справ України оголосило Олега Шурму та його брата, колишнього заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму, у розшук за поданням НАБУ.
