Вчені розібрались з оцим явищем «я потім зроблю». Оказується, прокрастинатори настільки витісняють проблеми, що частіше страждають від болю («потім до лікаря схожу») і тупо менше грошей заробляють («та навіщо напрягатись зараз»).
Знайте, прокрастинації більш підвержені ті, хто залипає зі смартфоном вночі, гортає рілзи до глипотіння, і тупо не спить. Бо «нестача сну погіршує виконавчі функції, що призводить до ще більших порушень саморегуляції».
Як перестати відкладати справи на потім
Відкладання справ обходиться дуже дорого. В одному дослідженні, опублікованому в 2013 році, 22 053 людини оцінили за шкалою прокрастинації від одного до п’яти. Кожне підвищення на один бал було пов’язане зі зниженням річного заробітку майже на 15 000 доларів. Ті, хто звично страждає від «нездатності до саморегуляції» (так ще називають прокрастинацію), частіше відкладають звернення за медичною допомогою. Дослідження, проведене серед 3 525 шведських студентів і опубліковане у 2023 році, показало, що ті, хто набрав високі бали за прокрастинацію, частіше страждали від виснажливого болю.
Але це ще не все. Те саме шведське дослідження також виявило, що прокрастинатори більш схильні до тривоги, стресу та самотності. Метааналіз 2025 року, опублікований у журналі «Frontiers in Psychiatry» і що охоплював 88 досліджень за участю 63 323 осіб у 17 країнах, показав, що прокрастинація та пов’язане з нею зниження самооцінки є предиктором майбутньої депресії. Як можна подолати прокрастинацію?
Здається, допомагають психічні вправи. Один із комплексів відомий як «психічне протиставлення з намірами реалізації» (MCII). Ця ідея, популяризована в багатьох додатках для смартфонів, проста: уявіть собі переваги досягнення мети; зіставте цей образ із головною перешкодою; і придумайте тактику, щоб її подолати. У двох рандомізованих дослідженнях, про які повідомлялося у 2020 році, студентам бакалаврату пропонували онлайн-вправи MCII, розроблені для скорочення затримки з засинанням, що, за даними досліджень, пов’язано з прокрастинацією загалом. Щоночі вони засинали приблизно на 38 хвилин пізніше від запланованого часу, ніж учасники контрольної групи, яким надавали поради щодо здорових звичок сну.
Фізичні вправи також виявляються перспективними. У китайському дослідженні, опублікованому в березні, оцінювали прокрастинацію у 77 підлітків-хлопців. Учасники, яких випадковим чином розподілили на групи для 12-тижневих силових тренувань, високоінтенсивних інтервальних тренувань або поєднання обох, продемонстрували «значне зменшення» схильності до відкладання справ. Раніше дослідження за участю 564 китайських студентів, опубліковане у 2022 році, виявило, що фізично найактивніші студенти також менше відкладали справи на потім. Дослідники припустили, що подолання стресу від фізичних навантажень давало їм «почуття майстерності», яке підвищувало впевненість у собі та мотивацію.
Також постає питання харчування та інших звичок. Дослідження 2024 року, проведене серед італійських студентів, виявило вищий рівень схильності до прокрастинації серед тих, хто пропускає сніданок, зловживає алкоголем та погано спить. Дослідники припустили, що брак енергії від сніданку може перешкоджати «мотивації та здатності зосередитися на завданнях». Однак пропущені сніданки могли бути скоріше наслідком прокрастинації, а не її причиною: дослідження ще не продемонстрували переконливо, що харчування впливає на це явище.
Що стосується ліків, то поки що жодне з них не спрямовано саме на боротьбу з прокрастинацією. Проте у 2021 році в результаті американського рандомізованого контрольованого дослідження з’явився цікавий висновок. Дорослі з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності продемонстрували значне поліпшення когнітивних виконавчих функцій, зокрема здатності приступати до виконання завдань, під час прийому стимулятора лісдексамфетаміну замість плацебо.
Сьогодні можливостей для прокрастинації більше, ніж раніше. Багато людей працюють з дому, поза полем зору керівника. Смартфони пропонують безліч відволікаючих факторів. У одному огляді, опублікованому в 2022 році, кожне з 18 оцінених досліджень пов’язувало надмірне використання смартфонів із прокрастинацією. Прокручування екрану часто також затримує час сну. Нестача сну погіршує виконавчі функції, що призводить до ще більших порушень саморегуляції. Було б корисно, якби вчені, які займаються цим питанням, перестали зволікати



















