"BLACKOUT ВІДБУДОВИ: Коли навіть BlackRock тікає з України" - Владислав Смірнов

Це не просто фінансова новина. Це — геополітичний вердикт. Мовчазна, але жорстка заява: «Україна більше не цікава».

І цей вирок виніс не хто-небудь, а найбільший інвестиційний фонд планети — BlackRock. Структура, яка працює не просто з грошима, а з геостратегіями: скуповує інфраструктуру по всьому світу, «зачищає» порти від Китаю, моделює ринки під інтереси Білого дому.

І ось саме BlackRock у січні 2025 року офіційно призупинив переговори про участь у відбудові України.

Причина? «Відсутність інтересу на тлі зростаючої невизначеності щодо майбутнього України.»

Не у травні. Не після виборів. А у січні.

Вони вже тоді знали, що буде далі.

Що Трамп повністю зливає Україну.

Що адміністрація США — або чинна, або майбутня — вже не бачить нас частиною стратегічного Заходу.

Але не Трамп винен. Винні ми.

Так, Трамп — загроза.

Так, він хоче «домовитись з Путіним за один день» — тобто просто змусити нас капітулювати.

Так, MAGA-республіканці у Конгресі блокують допомогу.

Але поставмо дзеркало.

Хіба ми дали їм підстави нам довіряти?

За ці три роки повномасштабної війни українська влада:

 • не показала спроможності тримати слово,

 • не продемонструвала інституційної відповідальності,

 • не стала реальним партнером для інвестора.

Вони спостерігали:

 • як провалюються ключові оборонні контракти;

 • як виконавча влада перетворюється на кланову структуру;

 • як відбудова зводиться до фасадів, звітів і фотозон з логотипами донорів.

BlackRock пішов не тому, що злякався Путіна.

Він пішов, бо не побачив у нас суб’єкта.

Ми не втратили інвестора. Ми втратили довіру.

Бо не змогли запропонувати нічого — ні як ресурсна країна, ні як керована держава, ні як союзник.

І тепер — у Рим. На фестиваль симуляції

У цьому світлі особливо гірко виглядає черговий “Big Recovery” — URC Rome 2025.

Той самий, де колись вітали BlackRock як «якірного інвестора».

А тепер — будуть вітати черговий PDF зі “стратегією прозорості”, яку написав підрядник для підрядника.

У Римі знову збереться стара добра тусовка: міністри без мандата, радники без результатів, підрядники без совісті.

І всі говоритимуть про «довіру», якої вже нема.

Бо головний гравець — Америка — просто не прийшла.

Натомість:

 • немає делегації від Держдепу,

 • немає великого бізнесу з США,

 • немає стратегічних сигналів.

Залишились — фасади, фліпчарти й фасилітатори.

Сценарій написано. Але не нами

Трамп лише активує те, що уже зруйнували ми самі.

Бо перемовини про майбутнє йдуть не з тими, хто воює, а з тими, хто керує.

А ми довели, що не здатні керувати навіть відбудовою.

Відбудова 2.0 — інструкція для клоунів

Тим, хто ще вірить у «велику реконструкцію», пропонуємо короткий гід:

 1. Побудуйте фасад.

 2. Поставте табличку: «частково реконструйовано за підтримки».

 3. Заповніть тендер так, щоби перемогли свої.

 4. Надішліть звіт у Брюссель — з дрону, бажано під кутом 45°.

 5. Повторіть.

Бо в Україні сьогодні будують не міста.

В Україні будують — симуляцію надії.

Що робити?

Все просто. Але запізно.

 • Повернути довіру — можливо.

 • Відновити суб’єктність — ще теоретично можливо.

 • Але без шоку, без жорстких змін, без мобілізації — не буде нічого.

Бо більше ніхто не вірить у слово «Україна» на папері.

Його потрібно перезапустити в реальності — або прийняти, що ми просто декорація, що спалахує для чужих вистав.

URC у Римі — це дзеркало.

І воно показує: ніхто не врятує країну, яка не здатна врятувати себе.