Вчора зустріла борд з фотографією вщент знищеного Вовчанська. Їду повз нього, не одразу збагнула, що це таке суцільно сіре - це каміння. І більше нічого. Ні життя, ні дихання. Не єдине місто, яке вони знищили, не дивлячись на цивільних. І напис, щось типу "невже залишиш це без відповіді?"
Я навіть заздрю операторам дронів, які бачать цю трасу, обирають жертву, і залишають їй нашу відповідь. За все. На росії зараз не кожний водій погодиться сісти за кермо вантажівки й відправитися трасою смерті. Цікаво все обернулось - в сафарі можна грати вдвох.

Гра почалася. Прогодуй кримчан, якщо зможеш. І якщо доїдеш, звісно



















