Що ж, з огляду на останні події, думаю, що візьму собі у плани писати про 9 травня, вірніше, за 8-9 травня, порівнюючи, розкриваючи фейки, встановлюючи історичну справедливість, бо поки на росії існує победобесіє, має бути протиотрута.
Та й світ, теж попався на гачок «історії», яку написали «переможці», й чомусь мовчки спостерігає, як росія натягає на себе корону за короною, вичавлюючи з історії Другої світової усіх її учасників, залишаючи лише себе та Німеччину.
Начиталася, надивилася, наслухалася, є що аналізувати й про що думати.
Дуже важливі дні. Дуже важливі аспекти, «червоні лінії», нюанси цього «свята», цих страшних танців на кістках загиблих та закатованих. Воно б залишити його у минулому, але ж у росіян «можем повторить», а не як у всього світу «ніколи знову». Бо воно минуле, але чомусь повторюється в наші часи й стає страшною реальністю.
Та й як залишити поза увагою 9 травня, якщо це фундамент російської пропаганди? В них взагалі увесь фундамент відбудовано на минулому, бо майбутнього у них немає.
Все життя гомо-радянської людини, як й колись усього срср, побудований на минулому (ностальгії, порівнянні, утриманні, формуванні наративів). Весь час дивувалася – чому.
Зрозуміла: ті, хто знає, відчуває свій кінець, крах, неможливість еволюції, той завжди буде триматися за минуле, бо в майбутньому немає нічого з того, щоб робило їх живими.
Суспільство, яке не може еволюціонувати, завжди живе минулим. Там й печери краще, й туалетного паперу не треба, й життя простіше. Знову ж таки, не треба працювати над собою, достатньо вміти махати палицею й вбивати, щоб жерти.
Більш того, вкравши у міжнародної спільноти День Перемоги, росія його мілітизувала та зробила з нього ідеальну пропагандистську модель. Не День Скорботи, а день обіцянок почати війну, день формування страху у світі, бо відбувається брязкання зброєю, день вихваляння зброєю.
Кожен «день победы» на росії, це мрія повторити. Що саме? О, росіяни впевнені, що вони зроблять світ краще, знищать ще один фашизм, піднімуть новий прапор перемоги над будь яким «рейхстагом» в будь якій країні. Тобто вірять в оту красиву картинку, що їм показують: переможці рятують світ.
Насправді, це буде повторення тиранії, диктатури, окупації, геноциду, насилля, мародерства.
Як що взяти до уваги, що на росії кожен день, це 9 травня, бо ж про це гірке, страшне минуле тут говорять 24 на 7, але радісно, за запалом, вогником, то стає зрозумілим, ця війна надовго.
Або світ зрозуміє, що таке путінська росія, не сам путін, а уся путінська росія, або світ буде знищено.
Так, саме світ, Україна лише початок та краплина в океані горя, яке готує росія. Бо далі у росії «зуб» на Польщу, Латвію, Литву, Естонію, Чехію, Словакію, Фінляндію й так аж до…
Згадую безпечні слова Трампа, що США захищені від росії океаном… От вам ще одна жертва оцієї 9 травневої пропаганди.
Для війни не існує океанів, кордонів, перепон. Альянс Китай-росія, який був представлений світу на цьому деньпереможному російському 9 травня вже змінив геополітичну карту світу. Гравцям залишилося лише трошки пересунути кордони інших країн. Й якщо лідери цих країн увесь цей час російсько-української війни будуть шукати мир в очах путіна чи сподіватися на його лояльність, розум, покладати надії на віддаленість їх країн від росії, вони просто привабливою солоденькою цукерочкою для агресора. Це, як ключі від міста винести ворогу та відчинити браму зсередини.
До речі, це перше 9 травня, коли майже у всіх містах росії були підняті не тільки триколори чи червоні прапори часів срср, а й Китаю. Я, звісно, ні на що не натякаю, але кремль схоже впав, бо поки мрієш підняти свій прапор над «рейхстагом», дивишься, а прапор чужої країни вже майорить над твоїм.
Участь у святкуванні «можем повторить» Китаю, а також керівників інших країн, які, скажемо так, китає-орієнтовані, каже про те, що комусь таки трошки пересунуть кордони.
Якщо пильно подивитися на гостей містера «стратега», то виявиться, що спільних інтересів з ними у москві не багато. Більшість цих країн чекає банальну подачку від путіна за їх лояльність, ну, це, як нарід, який за гречку завжди готовий прибігти на мітинг проти всіх та за все хороше.
Ці країни більш залежні від Китаю ніж від росії, тому, звісно, будуть виконувати накази «старшого брата». Дуже смішно бачити впевненість кремля, що цим «братом» є саме він, а не Китай.
Китай в цей час лише тихенько сміється, та звозить зброю та солдатів на території росії.
«Учебные центры» де живуть військові з Китаю та Південної Кореї вже фіксують самі жителі росії, зі здивуванням розглядаючи, як вільно та впевнено розселяються «китайско-корейские братья» по тій же Ростовщині, Курщині, Белгородщині.
Напишу про це окремо.
А поки, поки підсумую, що зрештою, цей «парад победы» викликав неабияку реакцію розчарування, як в російському суспільстві, так й на окупованих росією територіях- ОРДЛО.
В критичній свої більшості росіяни та мешканці окупованого росією Донбасу чекали від «параду» дій. Тому на поверхні висить питання «путін постарів, злив росії китайцям, показав у сім слабкість».
Оцим екстреним післяпарадним зверненням кремль й намагався перебити розчарування та показану росіянам слабину, бо занадто зрезанувало у суспільстві, то «гасять».
Росіянам не сподобалася відсутність на параді нової нано-техніки, нано- зброї, нано-армати, а це чекали, бо звикли, що росія «показує мощь».
Звісно росіянам не сподобалося, що путін підписав перемир’я та не гепнув по Європі та Україні «орешніком». Це друге розчарування у росіян.
Ну, й участь Сі, засилля китайських прапорів та новий наратив кремля: «наши китайские братья, россия-китай братья навек”.
Росіяни не сприймають китайців, як братів чи рівню. Великорасейський шовінізм наразі у шоці від появи ще одних братів, де ж так росія-матушка на міжнародній окружній нафліртувала, що усі «брати» від різних батьків.
Знаєте, я б оці братання назвала простіше: нарешті ми своїми очами можемо побачити візуалізацію отого улюбленого росіянами «мы за ценой не постоим».
Мешканці ОРДЛО це побачили трошки раніше, коли їм не заплатила росія за зраду, але то інша історія. Бо ціна виживання росії, це окупація її Китаєм.
За свої амбіції «можем повторить», «на Берлін», «уничтожить Украину» росіяни заплатять дуже високу ціну, тогуватися путін не буде.
Й це не тільки знищення кількох мільйонів росіян на російсько-українській війні, це й втрата незалежності самої росії.
Китай ніколи не робить щось задарма, бо добрий. Китай на 100 відсотків використовує потрібний йому ресурс. От наразі росія, це просто ресурс Китаю, бо землі, копалини, влада. Або політичний ресурс, сьогодні Китай з росією, завтра… Завтра ситуація може змінитися на користь того, хто більше привілей запропонує Китаю.
За кожну поставлену одиницю зброї Китай буде розширювати свою присутність на росії- учбові центри, військові бази. Щодо того, що Китай дасть росії мільйон військових, я маю сумніви. Можливо до «заручин» кілька тисяч своїх солдатів Китай й витратить, я маю на увазі постачання на фронт, але не більше, бо там свої плани.
А ось розташування «учбових центрів» де будуть тусуватися китайські військові, я очікую по усій росії, бо ж на Ростовщині вже такий є. Будемо досліджувати цю тему, разом з координатами.
От вам й банальне спостерігання за «парадом», висновки, цікаві нюанси, це зараз важливо, бо треба знати від куди та куди полетить «ядерный пепел».
Використання Китаєм росії, як полігону для розміщення своїх військ, це скоріше не погіршання стану на нашому фронті, а «чорна мітка» для США та Європи, які задовго грали у толерантність. Таке собі послання «а ну вгадай, хто зараз ваговик у геополітиці». З урахуванням того, що США одразу уклали з Китаєм угоду, шантаж вдався, ваговика визнали.
Хочу підкреслити ще один важливий нюанс «святкування» та виступу путіна. Як заграна платівка він постійно повторював, що хтось хоче вкрасти «історію росії» та підкреслював, що вороги хочуть «исказить нашу историю, оправдать палачей и оболгать подлинных победителей».
Ого, то це вже не «сво», а війна за… Ну, сьогодні за «спасти день победы», вчора це була «денацифікаця», позавчора за «новоросію». У цій війні багато виправдовувань з боку росії, кремль вигадає ще більше, але от «спасти день победы», це цікаво. Бо це головна скрепа росіян та радянщини- «день победы». Її будуть захищати краще ніж ілюзорну «денацифікацію».
Історія теж фронт, я постійно кажу про це.
Якщо розвінчати усі радянсько-російські фейки, то світ побачить, що «король голый».
Що ще важливо, путін підкреслював й підкреслював, що усі нації, країни, держави та національності, що воювали у лавах радянської армії під час Другої світової, є «русскими людьми», не радянськими, а саме «русскими».
Це головна теза росії – знецінення. Знеціненням вони знищують усе, а потім називають своїм. Це важливий посил усім країнам колишнього срср – росія не зупиниться на Україні, бо в усіх пострадянських країнах на думку путіна живуть «русские».
Мені шкода, що у пориві декомунізації ми віддали важливу, найважливішу деталь росії, вклад України у перемогу над фашизмом. Саме на цьому полі зараз грає кремль, заявляючи, що усі нації, які воювали на боці срср, є «русскими», знецінюючи та знищуючи таким чином тих, хто дійсно воював та здобув перемогу у Другій світовій.
Вважаю, що цей наш тригер треба проговорити. Треба зламати і плани росії на привласнення того, що їй не належить.
Ось такі цікаві думки після «свята». Дивуюся, як це росіяни ще не переписали афганську трагедію на російський фарс.
Зрештою, дуже показове «святкування». Брязкати зброєю якось не виходить, носитися зі своєю пихою теж, бо країни потроху виходять зі сну, навіяного співом російських балалайок.
Й чим більше міжнародна спільнота буде говорити про Другу світову та участь кожної країни в перемозі над отим страшним злом, тим швидше прийде розуміння важливості єднання заради перемоги над триколорадним рашизмом.
Ну, а про те, що росію та ОРДЛО знову накрила «победобедна» хвиля злочинності, я пишу кожен рік.
Насилля та пропаганда, залишаються незмінними, хоч носять дідів на палицях вулицями ОРДЛО та росії, хоч-ні.
В школах та навчальних закладах військово мілітарі заходи майже кожен день, то діти вже байдуже до цього відносяться, настільки багато цих «свят». Тепер до святкування 9 травня, додаються ще свята «открытие парты героя сво», «открытие бюста героя сво», «поход на кладбище к героям сво», як на мене непогано. Особливо про «поход на кладовище», бо кожен росіянин має знати, як закінчиться шлях злодія, рашиста, вбивці та окупанта.
