"Цей тиждень продемонстрував, що таке справжня жадібність" - Сергій Фурса

"Цей тиждень продемонстрував, що таке справжня жадібність" - Сергій Фурса

І підтвердив, що ми знаходимось у тому часовому проміжку, коли страху немає і домінація жадоби майже абсолютна. І, іноді здається, що єдине, що по справжньому налякало спекулянтів цього тижня, це потенційна чума в Росії. Певно, відчуваються фантомні болі ковіду які спричинили таку залученість в тому числі резидентів фінансових ринків у апокаліптично-епідеміологічні очікування. Які накладаються на той факт, що росіяни завжди брешуть. А значить їм не можна довіряти, бо вони будуть казати те саме як в ситуації, коли вже половина Іркутська буде помирати в найкращих традиціях Середньовіччя, так і в ситуації, коли померла одна квола лаборантка, яка просто перемерзла на дворі і схопила запалення легень. Хоча, здавалось би, напруження і волатильність на світових боргових ринках має лякати. Проте як тільки з’явилось маленьке послаблення тиску новин, ринки побігли вгору. З одного боку, ринок акцій знов відчув приплив оптимізму від Штучного Інтелекту. А з іншого, на ринку американського боргу, де поєднується давно небачене зростання ставок і ніколи не бачений рівень дефіцита бюджету, відбувся майже рекордний приплив грошей, адже багато хто з інвесторів і спекулянтів вирішив, що тепер є можливість заробітку. І рекордні дохідності то не сигнал тривоги, а знак долі про легкі гроші. Звісно, це все разом посилює долар і послаблює євро. До якого додаються ще й європейські таргани.

У Франції продовжується зростання дохідності на тлі входу в електоральний цикл. Де щасливі популісти обіцяють одразу і знизити пенсійний вік і рівень боргу. Як це можна зробити математично мадам Ле Пен не каже, але ж ніхто і не питає. Юлія Володимирівна не дасть збрехати. А молодь протестує, бо вона французька молодь і завжди любили щось підпалити. Навіть тоді, коли мігрантами у Парижі вважалися студенти із Бордо, а у збірній Франції не було темношкірих футболістів. А якщо подивитись ще й на сукупний борг Франції, де до державного додається приватні боргові забов’язання, то тут французи значно перевершують американців. В результаті дохідність французьких 10-и літніх облігацій досягла рівня 4,8% і це тепер суттєво вище, ніж дохідність 10-и літніх грецьких облігацій, що знаходиться десь трохи вище 4,4%. Якби хтось сказав про це в 2011 році, то його б здали у пансіонат. Але багато що з того, що зараз є реальністю, викликало б лише сумніви у дієздатності персонажа, що озвучує прості факти. А тут ще й дострокові парламентські вибори в Іспанії, де соціалістів і молодь обурило, що бабуся, яка не платила за квартиру, була виселена. Хоча, здавалось би, що з нею ще могло б статися. А тепер ця бабуся ще й померла, бо власне ій було 87 років, і тепер її іменем можуть назвати якусь іспанську площу чи реформу, після якої купити будиночок чи квартиру в Іспанії вже не буде здаватись такою вдалою інвестицією. В результаті, скільки б не чудив Трамп, але останні тижні долар посилює позиції. І вже торгується періодично сильніше за 1,12 доларів за євро.

Але це не означає, що боргові ринки в США заспокоїлись. Навіть припливи швидких спекулятивних грошей здатні стримати зростання дохідності лише тимчасово. І навіть на тлі того, що після статистики з ринку праці США інвестори вже не ставлять на те, що ФРС буде піднімати ставку. Дохідність 30-и літніх облігацій періодично досить довгий час тримається вище 5,7%, а 10-літніх – вище 5,3%. А Штучний інтелект продовжує тримати ринок американських акцій біля історичних максимумів. Періодично штурмуючи нові висоти. З початку осені акції, що пов’язані чи пов’язали самі себе із темою Штучного інтелекту додали у вартості 16%. Годі й казати, що всі інші впали майже на 6%, продовжуючи збільшувати прірву між двома сегментами ринку. Особливо з банками, яких тягне вниз стагнація на ринку нерухомості, де чим далі, тим менше бажаючих взяти іпотеку і купити нарешті якщо не будинок, то якусь конуру. Адже ШІ-агенти іпотеки не потребують. Або платити по вже взятим кредитам. А той сегмент, що вабить спекулянтів і інвесторів, продовжує демонструвати свою ненажерливість. От вже візіонер і трохи фашист Ілон Маск, що тільки но нещодавно залучив у свій Space X більше 70 млрд доларів, вивівши компанію на IPO, тепер хоче позичити на компанію ще 40 млрд доларів. Конкуруючи вже з міністерством фінансів США. Так чи інакше, індекс S&P500 відкривається у п’ятницю на позначці у 7765 пунктів, що на 100 пунктів вище, ніж тиждень тому. І найбільшою загрозою для ринків акцій, поруч із потенційними борговими суверенними кризами, лишається розчарування, що здатно призвести до лопання бульбашки ШІ. Репетиція вже пройшла цього тижня, коли інвестори розчарувались тим фактом, що OpenAI заробив набагато менше, ніж очікувало, що вдарило по всім технологічним акціям, а Oracle, наприклад, втратив в моменті 5% своєї захмарної нині капіталізації.

А нафта лишається дорогою. Барель бренту зранку в п’ятницю торгується на рівні 103 долари. Причому, що поставки нафти з Перської Затоки вже вийшли на рівень початку року. Щоб там не кричали бородані з Тегерану, але нафта йде. Проте за останні місяці більшість країн світу суттєво спорожніли свої запаси і тепер їх треба відновлювати. На додачу до побоювань, що Трамп таки вирішить перед виборами побомбити Іран ще раз. На страху, що Трамп це зробить після того, як він це пообіцяв зробити, ціна на нафту в четвер підскочила десь на 5%, ілюструючи, як навіть не бомблячи Іран, президент США може легко прострелити собі обидві ноги. Зрозумівши, що слова мають наслідки, Трамп почав всіх переконувати, що якраз цього і до виборів він точно не зробить, але зміг відіграти зростання ціни лише частково. Та і багато нафтопереробних заводів на Близькому Сході досі не працює, тому дизель досі в дефіциті. Продовжуючи закопувати рейтинг Трампа і республіканців все нижче і нижче. Нервові боргові ринки, в першу чергу Франції, роблять нерви і боргам країн, що розвиваються. Це стосується і українських єврооблігацій. Світові проблеми посилюють волатильність, яку і так забезпечують сумніви в адекватності українських політиків, що ставлять під ризик наявність грошей у бюджеті в той момент, коли ці гроші дуже потрібні і одночасно дуже доступні. Просто лежать на столі і чекають. Інвестори, як і пересічні українці, заплутались у різних цифрах дефіциту бюджета, та й загальний рівень цих цифр також може вразити непідготовлену психіку. Проте надія є, а сильний провал минулого тижня і так зробив українські борги відносно привабливими, так що за тиждень українські суверенні єврооблігації в невеликому плюсі. В корпоративному сегменті все дуже тихо вже другий тиждень поспіль. Як мінімум.

А всередині країни вже навіть львівські двірники почали відчувати проблеми з бюджетом. І, певно, не вони одні. Настав момент, коли львівські комунальники опинились у одному човні із експортерами, яким перестали повертати ПДВ. І це виявилась не красива яхта із блек-джеком, окорочками і моделями. Може більше нагадує стареньку баржу, заповнену українським зерном, що тягнеться вгору по Дунаю. А от гривня тримається. На початку тижня українська валюта таки здійснила політично некоректний рух, перейшовши рівень у 45 гривень за долар на тлі посилення американської валюти відносно євро. Проте потім, певно, одумалась, і була повернути Нацбанком на рівень «майже 45, але ще не 45». Ранок п’ятниці курс гривні починає на рівні 44,93 гривень за долар. Тиск, який йде на гривню, як на тлі закритих портів, так і імпотенціі парламенту, позначається на резервах НБУ. Там ще немає причин для паніки, історично рівень резервів лишається на високому рівні, проте вони знижуються вже третій місяць поспіль. Тим більше, що в вересні НБУ продаж рекордних обсяг валюти (5,5 млрд доларів), реагуючи як на збільшення імпорту, так і нa зменшення експорту. До цього бінго доєдналось певно збудження українців, які почули про проблеми з бюджетом, занервували і пішли прикупили трохи доларів. На останні гроші. І от зараз Нацбанк відчитався, що резервів у нього тепер на 44,9 млрд доларів. Зовсім немало, але якби українська влада виконувала забов’язання перед ЄС і МВФ, то було б набагато більше і керівництво НБУ могло б уявляти себе Скруджем Магдаком, стрибаючим у своє золото. А кияни згадують правила виживання без світла. Несподівано рано. Чекали апокаліпсис у мінус 20, а колапс прийшов у плюс 20 і сонечко. Не тільки несподівано, але й загадково. Що ж, так принаймні приємніше. Та і йти пішки замість метро у таку погоду можна сприймати за приємну прогулянку, яка має допогти здоров’ю і набрати ті кляті 10 тисяч кроків