Кадри параду в Пекіні облетіли медіа: Сі Цзіньпін разом із Володимиром Путіним та Кім Чен Ином аплодували колонам міжконтинентальних ракет. На перший погляд це нагадувало народження нового потужного блоку, здатного кинути виклик США та їхнім союзникам. Та за демонстрацією сили ховаються серйозні суперечності, зазначає Wall Street Journal.
Попри спільні інтереси, Китай, Росія і Північна Корея поки що далекі від створення справжнього військового чи політичного союзу, який міг би диктувати свою волю Євразії — найбагатшому і найнаселенішому регіону світу, вважає видання.
Обережний Китай
Китайські експерти наголошують: Пекін вкрай обережний у відносинах із Москвою і Пхеньяном.
"На відміну від того, як це часто подають на Заході, Китай не перебуває в одному таборі з Росією і Північною Кореєю. Його бачення війни й безпеки суттєво відрізняється", — пояснює Тан Сяоян, завідувач кафедри міжнародних відносин в університеті Цінхуа.
За його словами, Китай понад 40 років не брав участі у війнах і насамперед прагне "стабільності на своїх кордонах".
Водночас західні спостерігачі переконані: розрив між прагненнями Пекіна та його партнерів поступово зменшується.
"Китай стає дедалі менш стриманим", — зазначає Тон Чжао, старший науковий співробітник аналітичного центру Carnegie China.
"Пекін прагне показати, що здатен об'єднувати партнерів навколо себе, на відміну від США, які, мовляв, відштовхують своїх союзників".
Професор Пекінського університету Ван Дон додає:
"Китай і Росія мають спільне розуміння того, яким має бути новий міжнародний порядок. Ми вважаємо, що американська гегемонія добігає кінця — це об'єктивна реальність. І Росія, і Китай сприймають свої відносини як стратегічно важливі, не лише через протистояння з Вашингтоном".
Але навіть попри тісні контакти, ці відносини мають чіткі межі, вважає декан Інституту міжнародних досліджень Фуданьського університету в Шанхаї Сінбо Ву.
"Ні Росія, ні Китай не хочуть втягуватися у великий конфлікт на боці іншої сторони. Якщо, наприклад, у нас виникне конфлікт із США через Тайвань, я не думаю, що Росія прийде нам на допомогу. Ми - хороші партнери, але не союзники", - підкреслив він.
Китайські чиновники також запевняють: країна не постачає Росії зброю, не визнає її претензій на українську територію та не схвалює участь Північної Кореї у війні.
Економіка та ризики
Економічні зв'язки між Росією та Китаєм продовжують міцнішати: Москва постачає нафту, газ і сировину, натомість Пекін забезпечує російську економіку товарами й компонентами, зокрема й для оборонної промисловості, нагадує WSJ.
Втім, на думку експертів, для Китаю значно важливішими залишаються відносини з Європою. І саме підтримка Росії вже завдала Пекіну відчутних репутаційних та економічних втрат.
У 2023 році обсяг торгівлі між Росією і Китаєм сягнув 245 млрд доларів, але в останні місяці намітилася тенденція до скорочення.
"Китай заплатив за цю війну ціну. Це війна, яка йому не потрібна і яку він не підтримує", — наголошує Да Вей з Центру міжнародної безпеки при університеті Цінхуа.
Інші додають: поразка Путіна в Україні була б для Пекіна небажаним сценарієм, але й перемога Росії теж не виглядає вигідною. У разі успіху Москва могла б стати більш незалежною від Китаю і навіть спробувати відновити хороші відносини зі США, що суперечить інтересам Пекіна.
Проблемний союз із Пхеньяном
Ще складнішими виглядають стосунки з Північною Кореєю. Хоча КНДР може бути корисним інструментом тиску, її непередбачуваність та військова активність створюють для Пекіна більше проблем, ніж вигоди, пише WSJ.
Внесок Пхеньяна у війну в Україні та розвиток власної ядерної програми загострюють міжнародну напругу й шкодять іміджу Китаю.
"Одна велика загроза йде від того, хто продовжує війну в Європі. Друга — від того, хто роками нарощує ядерний арсенал, порушуючи резолюції Радбезу ООН, і тепер ще й відправив війська допомагати Росії", — зазначає професор Женьмінського університету Ши Іньхун.
Історична тінь
Не варто забувати й про історію, пише WSJ й нагадує: у XIX столітті Росія відібрала у Китаю значні території на Далекому Сході.
"Росія забрала у Китаю найбільший шматок землі за часів династії Цін. У період приниження Китай постраждав від двох країн — Росії та Японії. Ці спогади досі живі, і забути їх непросто", - пояснює професор У Сіньбо.
Сьогодні офіційний Пекін закликає "дивитися у майбутнє", однак давня недовіра нікуди не зникла. Саме вона заважає Китаю сприймати Росію як справді близького союзника, переконані експерти.
Тактичне зближення замість союзу
Wall Street Journal підкреслює: попри показове "єднання трьох ядерних держав", у відносинах Китаю, Росії та Північної Кореї йдеться не про союз, а радше про тактичне зближення.
Китай використовує Москву і Пхеньян для посилення власних позицій у протистоянні із США, але не готовий ризикувати власною стабільністю заради цих партнерів.
Для Росії ж та КНДР Пекін — необхідний партнер, але аж ніяк не союзник, готовий розділити з ними всі ризики, резюмує видання.
Олеся Жигалюк, BBC News Україна
