"Дилема Тріффіна" - Павло Вернівский

Девальвація долара може підірвати довіру до нього. І на цей рахунок мені одразу згадується знаменита Дилема Тріффіна.

Вперше її сформулював Роберт Тріффін ще в 1960. Тобто, тоді коли діяла Бреттон-Вудська система фіксованих валютних курсів. І всі основні валюти були жорстко привʼязані до доллара, а доллар в свою чергу до золота.

Якщо хтось не знає, то в Другу світову війну, американці змусили союзників прийняти нову валютну систему. Згідно якої доллар прирівнювався до золота і гарантувався з боку США золотими запасами. Звичайно, це був шантаж, але обессилені та залежні від США європейські краіни були змушені прийняти цю систему. І з того часу всі країни, мали вести торгівлю зі США виключно в долларі та формувати резерви також у доларі.

Проблема була тільки в тому, що міжнародна торгівля настільки динамічно розвивалась, що вимагала більшої кількості долларів. А це відповідно потребувало збільшення запасів золота, яких в США не було.

І тоді Тріффін сформулював свою дилему. Вона полягала в тому, що США тоді опинились на розтяжці. Адже для того щоб зберегти розвиток світової економіки треба збільшувати емісію дол, а це може підірвати до нього довіру, бо тоді неможливо буде утримати фіксований курс до золота. Або обмежити емісію, а це зможе спровокувати дефляцію та заморожування торгівлі.

Ну і як ви напевно зрозуміли, що США обрали перший варіант і не прогадали. В 1971 році Ніксон відмінив привʼязку курсу дол до золота. Курс золота відповідно взлетів вгору, що для долара означало миттєву девальвацію. Однак, ніякого падіння довіри до дол так і не відбулось. А натомість з того часу, долар перетворився в повноцінну резервну валюту. А золото перестало бути валютою. Прості ці речі відбулись настільки давно, що про них вже і ніхто не згадує.