За даними «The New York Times», Україна розпочала реалізацію угоди зі США: розпочато підготовчі роботи з тендеру на найбільше літієве родовище «Добра», розташованого в Кіровоградській області, та яке входить до складу Станкуватського рудного поля Центральноукраїнського рідкіснометалевого району. Воно відоме своїми пегматитовими покладами, багатими на літій, тантал, рубідій, цезій, берилій та ніобій.
«Добра» є частиною більшого літієвого рудного району, де також розташоване Полохівське родовище, що вважається найбільшим літієвим родовищем в Європі.
І паралельно з цим Україна веде переговори з МВФ щодо підвищення податкового навантаження на наших громадян та бізнес у 2026 році, зокрема, щодо зростання ставки ПДВ. Тобто замість того, щоб переглядати структуру державних витрат і скорочення корупційних потоків, влада знову обирає вже традиційний спосіб збільшення внутрішніх доходів – це подальше посилення податкового пресингу на тих, хто ще працює і намагається вижити в цих дуже важких соціально-економічних умовах.
То навіщо різати курку, яка ще несе золоті яйця? Навіщо по-максимуму використовувати наявні ресурси та можливості національного бізнесу для досягнення максимальної «вигоди» саме зараз, незважаючи на очевидну потенційну шкоду для цих ресурсів, екології та українського підприємництва в довгостроковій перспективі. Чи працюємо так, ніби «завтра» для нас вже немає?
