З душевним трепетом прочитав новину про те, як голова НАБУ Семен Кривонос відвідав зустріч керівників антикорупційних інституцій країн Балтійського моря у Вільнюсі. Керівник Бюро їздить по міжнародних форумах та розповідає про свої грандіозні успіхи з боротьби з корупцією в Україні. Це зрозуміло. Не зрозуміло лише чому тоді рівень корупції піднявся на неймовірно високий рівень?
Останній ганебний кейс НАБУ є вкрай цікавим. З моменту призначення Кривоноса керівником Нацбюро було секретом Полішинеля, що боротьба з корупцією якщо й буде, то вибірковою. Так, власне, і вийшло, оскільки було добре відомо (і я про це писав, що Кривонос – «близький» Олексія Кулеби, який у свою чергу є «близьким» пана Єрмака, який є найвпливовішим завгоспом України.
Тому схоже і бачимо, що у нас НАБУ у викритті схем Комарницького робить акцент на потопленні Кличка, але у бік Офісу президента – навіть не дивиться і про смотрячих не говорить. Втім, як і в усіх інших справах – НАБУ вперто не помічає нікого, хто бодай якось пов’язаний з ОПУ. Немає, наприклад, справи Кирила Тимошенко, не кажучи вже про більш наближених до «імператора» осіб. Навіть справа очільника Кировоградської області, Андрія Балони, якого спіймали на хабарі ще у 2020 немає вироку. А колишній заступник фракції Слуга народу Халімон вже другий раз уникає відповілальності, як і його колега Задорожний, який прийшов до ВР з івент-агенції “GB Event by Kvartal 95” і отримавши підозру за корупцію далі сидить у Верховній Раді. ОПешні своїх не здають.
Але фокус в тому, що хоча Офіс є «улюбленою дружиною» товариша Кривоноса, але вечорами він «трішечки шиє». І тоді деякі чиновники та депутати, - напрочуд вдало уникають уваги НАБУ. А якщо все-таки потрапляють в поле зору детективів Бюро, то закінчується це все – пшиком.
Наприклад, такою є історія пана Вербицького, якого рік тому викрили журналісти програми «Схеми». З’ясувалося, що заступник Генпрокурора Вербицький мешкає в елітному таунхаусі в котеджному містечку «Коник» у Києві, придбаному його племінником за довіреністю в шість разів дешевше від ринкової вартості. Також його співмешканка Христина Ільницька стала власницею майна на понад 52 млн грн, не маючи відповідних офіційних доходів. Після цього НАЗК виявило у Вербицького необґрунтовані активи на майже 29 млн грн, включаючи нерухомість у Києві, Одесі та Туреччині, а також дорогі автомобілі та криптовалюту. 13 травня 2024 року НАБУ розпочало кримінальне провадження за статтею 368-5 КК України («незаконне збагачення»).
З того часу минув рік. Ви здивуєтеся, але за цей час розслідування цієї справи не просунулося ні на крок. Як зазначає видання «Комерсант Український», по цій справі у Вербицького було вилучено чотири «айфони», причому лише через 5 місяців після відкриття провадження. А жодне майно, в тому числі, той самий маєток у Конику – навіть не згадується у матеріалах! Натомість відомо, що подруга Вербицького Ільницька у розпал розслідування примудрилася переоформити його на третю особу. А що, так можна було? Чи якщо ти був на такий посаді та лояльний ОП, то можна?
Паралельно – дивна справа – ми бачимо фактичний вступ пана Вербицького до партії «Батьківщини». Вони вже навіть особливо не криються, охоче виставляють спільні фотосесії подруги Вербицького Христини Ільницької разом з Юлією Тимошенко. Та що там говорити – на сторінці Вербицького у Facebook зазначено, що він є в.о. керівника Хаджибейської районної організації партії «Батьківщина». Хтось готується до виборів, щоб остаточно уникнути відповідальності? І не треба бути Вангою або Нострадамусом, щоб передбачити, що на наступних виборах пан Вербицький балотуватиметься саме від «Батьківщини». Неясно, правда, куди саме. Але, враховучи що пані Тимошенко навіть творця тендерних схем Антона Яценка взяла до себе, а також враховуючи обсяги бабла, яке Вербицький вкладає у «партійне будівництво», його політичні амбіції сягають всеукраїнського масштабу. До речі, Яценком теж якось дивно не займається НАБУ.
Ви спитаєте, до чого тут НАБУ? Як я вже писав, все дуже просто. Справа у тому, що пан Кривонос має відносини не лише з Кулебою, але й минуле з Юлією Тимошенко. Їх пов’язує дуже непросте спільне минуле. У 2009 році майбутній директор НАБУ був фігурантом кримінальної справи за підкуп виборців на користь Блоку Юлії Тимошенко. Згідно з матеріалами суду, він у змові з іншими особами передавав готівку людям в обмін на голосування за БЮТ. Справу відкрили за ч.3 ст.157 КК України — перешкоджання вільному волевиявленню громадян, поєднане з підкупом і обманом. Не менш цікаво, як Кривоносу вдалося вийти сухим із води: він взяв на утримання малолітнього хлопчика, щоб уникнути покарання за законом «Про амністію». Красива! Але це не точно.
Цікаво, чи на наступній зустрічі із західними партнерами, на яку поїде пан Семен Кривонос, він не забуде розповісти про свою судимість, про корупційний саботаж за його розпорядженням справи Вербицького та про свою політичну заангажованість. Чи про це він воліє не згадувати? А що ж так?
