На початку 1800-х років шведський король Карл XIII не мав законного спадкоємця, а тому шукав собі гідну заміну. Шведам вдалося переконати французького маршала на ім’я Жан-Батист Бернадот позмагатися за цю посаду. Перенесімося приблизно на 200 років уперед – і нині на престолі Швеції перебуває Карл XVI Густав із дому Бернадотів.
І Швеція має не лише королівський дім французького походження, а й невдовзі матиме французькі фрегати. Після кількох місяців напруженої праці у французькій корабельні Naval Group шведський уряд оголосив, що обрав FDI своїм майбутнім фрегатом. Це велика угода. Чотири фрегати коштуватимуть Швеції близько 40 млрд шведських крон (3,67 млрд євро) – залежно від того, яке озброєння Швеція захоче встановити на цих кораблях: Naval Group пообіцяла інтегрувати системи шведської компанії Saab на вибір замовника. Та крім вартості, це велика угода і для протиповітряної оборони Швеції: за словами прем’єр-міністра Ульфа Крістерссона, нові фрегати втричі збільшать спроможність країни у сфері ППО. Постачання має відбуватися темпом один корабель на рік починаючи з 2030 року. Те, що FDI вже існує та перебуває на озброєнні французьких і грецьких військово-морських сил, було вагомою перевагою перед конкурентами, які могли запропонувати лише проєкт.
Минулої осені мені випало побувати на борту FDI у Бресті, і він справді справив враження корабля з неабияким потенціалом "бах-бах", як сказали б шведи, попри те, що це обнадійливо компактне судно (а це доволі важливо з огляду на численні архіпелаги в самій Швеції та між Швецією й Фінляндією). А загалом, окрім того, що це гарний на вигляд корабель, мені більше нема чого додати – про всі технічні тонкощі читайте огляд Corporal Frisk.
Особисто я тішуся з результату шведського тендеру, адже він закріплює стратегічне партнерство між Францією та Швецією. Ймовірно, тепер буде укладено і французьку угоду щодо GlobalEye із Saab. Зважаючи на те, що Франція та Швеція – єдині дві європейські країни, які мають власні національні програми винищувачів (Rafale і Gripen), хто знає, що майбутнє готує для цьогго зв’язку Бернадотів? Швеція також є однією з восьми країн, які розпочали з Францією консультації щодо того, як французьке ядерне стримування могло б відігравати більшу роль у європейській безпеці.
Скандинавські країни доволі вправно вплітають великі європейські держави в оборонні домовленості регіону через співпрацю в закупівлях – як-от норвезькі проєкти у сферах підводних човнів, космосу та ракет із Німеччиною й закупівля фрегатів у Великій Британії в межах стратегічного партнерства Великої Британії та Норвегії. У Фінляндії і Велика Британія, і Франція беруть участь у Передових сухопутних силах НАТО. Данія теж планує придбати фрегати, але остаточне рішення відтермінували через труднощі з формуванням нового уряду після березневих виборів. Naval Group є серед претендентів і в Данії.
Інтерес Франції до Північної Європи доволі новий, і французи лише починають здобувати прихильність у серцях і думках скандинавів. Тривалий час Францію здебільшого сприймали з підозрою через її репутацію непростого союзника по НАТО та переконання, що коли Франція говорить про європейську стратегічну автономію, насправді вона лише хоче продати французьку зброю. Останній стереотип лише почасти відповідає дійсності: французький оборонний сектор перебуває під особливо сильним експортним тиском, але це тому, що утримання суверенного ядерного стримування коштує дорого й потребує широких національних виробничих потужностей.
Досі найкращим способом переконувати на користь Франції в Північній Європі було нагадування, що бідним не до перебірливості, тож слід вітати будь-який інтерес до безпеки регіону. Та нові французькі зобов’язання щодо безпеки Північної Європи, зокрема рішуча підтримка Данії та Гренландії, як я сподіваюся, стануть початком більшої "стратегічної близькості" зі скандинавами, як любить казати президент Макрон. За нинішнього стану справ Франція може мати світле майбутнє як стратегічний партнер країн Північної Європи, передусім завдяки партнерству Швеції та Франції, якщо вона дотримуватиметься своїх зобов’язань і після президентських виборів, що відбудуться наступного року.
